Позиція. Мабуть не всім відомо таке поняття як паліативна допомога. Між тим поруч з нами живуть діти, які мають невиліковні хвороби, несумісні з життям. Полегшити страждання хворих дітей та їхніх рідних, зробити їхнє життя повноцінним покликаний такий напрямок медицини та соціальної опіки як паліативна допомога.
7 квітня в Чернігівській обласній держадміністрації зібралися профільні фахівці, представники місцевої влади та громадськості з метою відпрацювати спільний план дій з питань паліативної допомоги. Адже належної уваги на державному рівні такі родини не отримують. Ініціював захід народний депутат Сергій Березенко, з метою визначити масштаб проблем конкретно на рівні Чернігівського регіону.
Сумну статистику повідомив присутнім голова ОДА Валерій Куліч. Так за рік в області від важких захворювань помирає до 30 дітей. І ще близько 500 хворих дітей у віці від 0 до 17 років страждають на онкогематологічні, неврологічні хвороби, мають вроджені вади розвитку і в будь-який момент можуть потребувати паліативної допомоги. На обліку в медичних закладах області перебуває 87 ВІЛ-інфікованих дітей,
16 – хворих на СПНІД.
Обговорюючи зарубіжний досвід, а також враховуючи власні можливості, учасники круглого столу дійшли висновку про доцільність створення окремого відділення паліативної допомоги або окремих палат в медичних установах. Допомоги потребують не лише хворі діти, а й батьки, з якими мають працювати психологи, соціальні педагоги та інші фахівці. Цих фахівців у нас також бракує. Ідею про підготовку таких спеціалістів за сприяння міжнародного фонду «Відродження» запропонувала менеджер програмної ініціативи «Громадське здоров’я » цього фонду Ксенія Шаповал.
Як зауважив Сергій Березенко, важливо, щоб паліативна допомога передбачала не просто лікування хворих дітей, а була спрямована на забезпечення повноцінного життя у відведений долею час. А їхнім батькам - допомогти згадати про власне життя і потреби, поки їхні діти перебуватимуть під надійним наглядом. Як представник профільного парламентського комітету з питань охорони здоров’я, він запевнив, що лобіюватиме необхідні зміни у законодавстві. Адже наразі у Міністерстві охорони здоров’я навіть немає визначення паліативного пацієнта дитячого віку.
За підсумками круглого столу було вирішено створити поліфункціональну робочу групу зі медичних фахівців, спеціалістів з соціальної роботи, психологічної допомоги та громадськості. Впродовж місяця мають бути напрацьовані конкретні пропозиції та заходи для поліпшення якості лікування та життя дітей та родин, які потребують паліативної допомоги.
