Від дев’ятирічної школи залишилася сама табличка, від Будинку культури і того менше — лишень фундамент. Жителі села Лукашівка Чернігівського району з острахом чекають, що тепер закриється і останній осередок спілкування — бібліотека. Її, як голому на сорочку, збирають зі світу по нитці, тобто книжці, а то й по кілька. Поки що заклад працює, хоч і без опалення, але місцеві жителі вже зараз б’ють на сполох, аби не стало запізно.
Аліна та Віталіна Мордюкови ще не вміють читати, вони ще й розмовляти до ладу не навчилися, але вже тягнуться до друкованого слова. Але до моменту, як ці двоє дівчаток познайомляться з буквами, бібліотеки вже може й не бути, принаймні цього дуже бояться жителі села Лукашівка Чернігівського району. І страхи мають підґрунтя, адже бібліотека знаходиться в приміщенні школи-дев’ятирічки, яку цьогоріч закрили через недокомплект. Так само було і з сільським клубом, каже місцевий активіст Михайло Ткаченко: його спочатку закрили, а потім розтягли на будматеріали, залишився самий лише фундамент.
А куди ж тоді подітися молоді, яка тут доволі активна.
Михайло Ткаченко, головний агроном ФГ «Напорівське», лукашівський активіст: «Ми возобновляєм площадку футбольну, баскетбольну поступово. Перекрашуємо міст, вигрібли усе сміття з села. Все зробили. І просто, якщо щас стоїть питання, поговорюють щоб закрить бібліотеку, і в нас якби прогресивна молодь, а нам немає, де себе діть».
Та й дійсно, майданчики добрі влітку, а взимку, навіть для активного дозвілля, треба мати дах над головою. Поки що дітвора, у якої зараз канікули, та активна молодь, як мама наших близнят Аліни та Віталіни, збираються у бібліотеці. Вони спілкуються, читають та обговорюють гуртом книжки, радіють новинкам, але з кожним днем робити це дедалі важче, адже температура в приміщенні мало чим відрізняється від тої, що на вулиці. Бо ж із закриттям школи її споруду припинили і опалювати. 270 читачів, які зареєстровані у бібліотеці, будуть змушені сидіти по домівках. А в бібліотекаря Надії Хромець на додачу іще одна біда — як врятувати книги?
Надія Хромець, бібліотекар Лукашівської сільської бібліотеки: «це література вся, а художньої літератури 3600.
Тобто є що почитати. Ну і жалко, що література в такому зданії, що не отоплюється, вона знову начне псуватися».
Вперше температурного стресу книжки зазнали після закриття клубу і ось тепер історія повторюється. Щоправда, місцеві жителі подейкують — на місці школи буде дитячий садочок, але для них то поки що лише розмови.
Юлія Мордюкова, жителька села Лукашівка: «Ми канєчно хотіли б, щоб у нас тут була бібліотека, садік , так як у нас двоє діток. В нас тут непогано. В нашому селі є площадка, зроблена руками батьків. Так як у мене двоє, я завжди з ними ходжу гуляю, но крім дитячого майданчику біля церкви і стадіона, нам нема куди піти більше».
Але це з нову ж таки літні варіанти. А зимовий — бібліотека, на жаль, не варіант, бо тут холодно.
Один з сільських активістів Михайло Ткаченко каже, мав розмову з фермерами і вони начебто згодні допомогти, а самотужки, без допомоги Анисівської сільради, до якої входить і село Лукашівка, із завданням не впораються.
Михайло Ткаченко, головний агроном ФГ«Напорівське», лукашівський активіст: «Щоб сільрада взяла кочегара, я, каже,
і дров завезу, вугілля чи чого там. Щоб хтось числився на заробітну плату, щоб протоплював тут. Щоб не було мінусової температури, щоб взимку можна було щось робить».
Та от біда, сільрада також не може ні кошти вкладати, ні на роботу для догляду за цим приміщенням нікого найняти. Принаймні до тих пір, поки не отримає будівлю на свій баланс. Але обіцяють, що і бібліотеку збережуть, і будівлю школи не спіткає доля клуба.
Тетяна Куча, Анисівський сілький голова: «Район нам буде передавати. Це на районній сесії в грудні, десь, місяці. І тоді ми будемо робити технічну документацію, коли вже отримаємо на баланс, бо інакше ми не можемо, і буде вирішуватися доля, щоб відкрити дитсадок. Але ж, я думаю, будемо так вирішувати, щоб бібліотеку нікуди не переносити , бо іншого приміщення немає».
І хоча поки що про закриття бібліотеки в Лукашівці ніхто не говорить, місцеві жителі все ж б’ють на сполох. Бо ж будівля колишньої школи, а в майбутньому дитсадок-бібілотека, може зазнати руйнації — як від природних факторів, так і від людського. А відтак діяти треба якнайшвидше, інакше в Аліни з Віталіною, як і в решти півсотні дітей в цих селах, не буде ні садочка, ні бібліотеки.
«Сівер-центр»
