Я професійний музикант. Якось відпочивав у санаторії. Пішов на дискотеку. Оголосили білий танець. Мене запросила худорлява дама. Танець був повільний, я поклав їй руку на талію. А хребці такі випуклі, так чітко промацуються… Мене перемкнуло. У такт мелодії я пробіг пальцями по хребцях, як по клавішах. Раз, удруге… Жінка здригнулася, відсахнулася: -- Що це таке?! -- Фуга Верді, – пояснив я знічено. Мирослав Дочинець, «Зряче перо»
Читайте ще
