Одне із небагатьох нагадувань про масштабні перебудови, ініційовані губернатором Анастасьєвим у кінці 1880-х років. Поява ризниці, винесеної так далеко від самого храму, була зумовлена не лише економією простору собору.
Позаяк будівля замикала кут огорожі, що оперізувала два храми, вона чудово проглядалася як з Катерининської вулиці, так і з Соборної площі, а це у свою чергу забезпечувало більшу надійність для збереження храмового майна, адже саме з ризницею Спасо-Преображенського собору пов'язаний прикрий випадок грабунку...
За роки свого існування будівля з калейдоскопічною регулярністю змінювала профілі, іноді дивуючи тим, наскільки далекими від справ духовних були заклади, що тут містилися.
Сьогодні у колишньої ризниці знову господар церква, все повернулося до витоків.
За матеріалами спільноти «Цікавий Чернігів».