Два мільйони гривень на житло для внутрішньо переміщених осіб - Городнянська міськарада, що на Чернігівщині створює фонд соціального житла для людей із сіл, які постійні обстрілює російська армія. У комунальну власність купують вільні хати у селах подалі від російського кордону. Поки їх надають для проживання лише переселенцям зі своєї громади, йдеться в ТСН.
Ніна Маленок запрошує до хати, в якій вона обживається. Всі меблі, посуд, речі - від попередніх господарів. З рідної хати у Сеньківці, де сходяться кордони України, Білорусі та Росії - забрала найнеобхідніше, зокрема, фотографії. 62-річна жінка із Сеньківки виїхала останньою, бо жити там далі було нестерпно. “Ракета у мене у дворі така, нерозвірвана, там бехало так, світла не було, трава горіла… Важко! Там страх такий, що боляче і згадувати”, - каже жінка.
За плануванням хата така ж як і її рідна, з такого самого матеріалу, але за домом все одно сумує. “Тягне додому, все кинула, спасибі добрим людям, що помогли та дали”, - каже пані Ніна.
Вона стала четвертою, кому Городнянська міськрада надала безоплатно житло у користування.
Спочатку переселенці обирають собі будинок, а потім міськрада купує його у комунальну власність. Порожні та придатні для проживання хати по селах шукають старости. Вони ж і показують їх потенційним пожильцям. “Люди, які постраждали, у них були добротні будинки і коли я почав показувати, які у нас будинку, то звісно не подобалися, але є будинки, у які заселяються, зараз у нас 5 людей”, - розповідає староста Хрипівського старостинського округу Олександр Ткаченко.
Купують житло у селах щонайменше за 25 кілометрів від кордону. Поки що для жителів двох сіл Сеньківки та Берилівки. Ситуація з обстрілами там критична. Хати для внутрішньо переміщених осіб купують лише у 5 селах громади. Вони найближче до міста, там є дороги, школи, садочки та фапи. Людей переселяють лише у перспективні місця.
Коли на порожні сільські хати з’явився попит - навіть зросла ціна, але в середньому - сто тисяч гривень і це з добрим шматом землі. Тобто на виділені кошти можна придбати житло для двадцятьох родин. “Хати у нас є, але на ці будинки не оформлені документи. А щоб продати ці будинки,
треба, щоб всі документи були в порядку. Але ж є такі люди, які зацікавлені в цьому, переоформляють”, - розповідає староста Пекурівського старостинського округу Надія П’ятковська.
Родин Колівошків теж із прикордонної Сеньківки, їхній покинутий рідний будинок був з вигодами, а зараз є газ, вода, але нужник у дворі. “Не вимагаємо умов, як є, так і є, на все згодні, аби лише спокій швидше настав і нічого не шкода - ні хати, нічого, аби всі лише живі були і солдати, і воїни, і діти”, - кажуть в родині.
Лише переїхавши сюди вони вперше за півтора року виспалися і почали усміхатися.
Купувати порожні хати по селах - це значно дешевше, аніж будувати з нуля чи ремонтувати якесь приміщення під житло для переселенців, кажуть у міській раді. На півночі Чернігівщини, щільність населення і до повномашстабного вторгнення була найнижча в Україні - від 7 до 12 людей на квадратний кілометр. Тут намагаються робити все, щоб через російські обстріли, регіон не знелюднів геть. “Нам треба залишити людей у громаді, це наші люди, вони не хочуть їхати далеко. Вони не розуміють, як кинути свою оселю, вони будуть туди приїжджати, коли буде тихо, дивитися за своїм, це їхнє життя там все, але така ситуація нині, що треба виїжджати”, - переконує Городнянській міський голова Андрій Богдан.
Вже після перемоги за бажанням нові пожильці зможуть приватизувати хати, якщо повернуться до рідних домівок - міськрада віддасть хати людям з інших регіонів, які через війну втратили власні оселі.
Читайте також:
Батальйон "Арей" саморобною зброєю зупиняє штурми росіян: змушені бути максимально прицільними
"Тут везіння завжди”: зенітники на Бахмутському напрямку успішно полюють на повітряні цілі
Найбільше постраждалих із одного села на Дніпропетровщині: наслідки нічної атаки
