У серпні 2020 року Galnet розповідав історію Андрія Сороки, сина лікарки-анестезіологині Ірини Федорошин. Жінка 37 років пропрацювала у Львівській обласній клінічній лікарні. На 64 році життя померла від COVID-19. Жінка інфікувалась COVID-19 під час виконання своїх службових обов’язків, тому, згідно зі законом, синові як члену сім’ї матері фонд соціального страхування мав би виплатити матеріальну компенсацію на суму 1 мільйон 722 тисячі 950 гривень, але Фонд не вважає його членом сім’ї.
З того часу минуло 9 місяців, чоловік досі безуспішно намагається довести, що він є членом сім’ї своєї матері. Причина: Фонд повернув документи, які подав чоловік, у зв’язку з відсутністю з-поміж них тих, які б підтверджували сімейні відносини з померлою Іриною Федоришин. На думку фахівців Фонду, Андрій Сорока не надав документи, які б підтверджували, що він належить до складу сім’ї своєї матері, відповідно до вимог Сімейного кодексу України.
Фонд соціального страхування у Львівській області затягує справу, його представник не з’являється на засідання, весь час представник Фонду пише якесь клопотання на клопотання.
Я – єдиний син, спадкоємець лікарки Ірини Федоришин, а Фонд соціального страхування не вважає, що я є син своєї мами. Фонд соціального страхування вважає, що я не член сім’ї своєї мами, оскільки я маю свою сім’ю, і я доводжу через суд факт того, що я є сином своєї мами, і проживав з нею, вів спільне господарство. 29 червня має відбутись чергове засідання у справі, і я не знаю, що Фонд соціального страхування придумає, аби знову не з’явитись на засідання, – обурюється у розмові з нашою журналісткою син покійної лікарки Андрій Сорока.
Як пояснив у коментарі Galnet заступник начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області Юрій Бобеляк, справа із виплатами Андрія Сорокине затягується, а сину лікарки лише потрібно зібрати усі необхідні документи.
Справа не затягується, як на мене, просто пан Андрій не подав документи, які передбачені чинним законодавством, які б засвідчували, що він проживав з померлою мамою. Те, що він перебував у родинних зв’язках, те що він син, ніхто не ставить під питання. Але законодавство каже,
що право на виплату у разі смерті медичного працівника мають діти. Діти – це ті, яким немає ще 18 років, та члени сім’ї, які визначаються згідно зі Сімейним кодексом. Пан Андрій створив свою сім’ю, має дружину, має дітей, проживає за іншою адресою. Пан Андрій у судовому порядку доводить, що він проживав з мамою однією сім’єю. Тобто, якщо суд прийме таке рішення, що пан Андрій проживав із мамою своєю, то виплати будуть здійсненні. З дати подачі всіх документів ми маємо прийняти рішення впродовж 10 днів і в місячний термін виплатити одноразову допомогу за кошти державного бюджету у розмірі 750 прожиткових мінімумів. Загалом, за два роки ми змогли виплатити 11-ти людям соціальні виплати.
І додає:
Наш представник з’являється на засідання, просто те, що він клопотає про відкладення розгляду справи, це судовий процес, ми не зловживаємо. Є процесуальні права, якими ми користуємся, але ми на суди ходимо, – запевняє Galnet Юрій Бобеляк.
Враховуючи необхідність встановлення факту, що має юридичне значення, Андрій Сорока звернувся до Франківського районного суду Львова з відповідною заявою.
Суд відмовив у відкритті провадження, обґрунтовуючи свою ухвалу, тим, що у цьому випадку має місце спір про право, а не встановлення факту. Постановою Львівського апеляційного суду ухвала була скасована і справу скерували до суду І (першої) інстанції.
Заява про встановлення юридичного факту (що син є членом сім’ї покійної матері) досі розглядається судом першої інстанції. Обґрунтована позиція заявника, численні документи на підтвердження, зокрема факту спільного проживання сина і матері, допити численних свідків, проте процес все ще триває. Варто зазначити, що представник Фонду соціального страхування України усіляко затягує розгляд справи, подаючи до суду системно клопотання про відкладення та не з’являється на судові засідання. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, не зловживати ними. Свої клопотання представник мотивує тим, що збирає докази, що син не є членом сім’ї своєї матері. Приміром, представник Фонду неправомірно, посилаючись на Закон України «Про доступ до публічної інформації»,
звернувся до Франківського відділу соціального захисту населення з метою отримання даних, які за правовою суттю є конфіденційними та підпадають під дію Закону України «Про захист персональних даних», отримавши правомірну відмову від органу соціального захисту в отриманні документів. А це вже порушення ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на повагу до приватного і сімейного життя). Відтак, порушення прав людини триває та поглиблюється. Звісно, що і на ці порушення заявник в установленому порядку реагуватиме, – розповіла Galnet президент громадської організації «Фундація медичного права та біоетики», доктор юридичних наук, адвокат Ірина Сенюта.
Фахівець також акцентує: такі судові процеси непоодинокі.
На жаль, такі судові процеси є непоодинокими, проте Феміда схиляється на сторону родичів і встановлює юридичний факт, про що дає підстави стверджувати аналіз судової практики. Смерть медиків, які стояли на «передовій» боротьби з COVID-19, не повинна залишитись непоміченою, адже вони віддали своє життя заради нашого порятунку, а їхні родичі не повинні оббивати пороги державних органів і доводити, що син і матір чи донька і батько є членами сім’ї, – підсумувала Ірина Сенюта.
Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.