В окупованому Криму формується робочий проєкт створення в Сімферополі «духовно-культурного центру "Квартал Святителя Луки"». Про це в коментарі підконтрольному окупантам ЗМІ «РІА Новості Крим» заявив «голова республіки Крим» Сєрґєй Аксьонов.Історія ініціативи та підтримка проєкту
Ідея створення такого центру на базі Свято-Троїцького жіночого монастиря була висунута наприкінці 2025 року російським колоністом «митрополитом Сімферопольським і Кримським» Тіхоном (Шевкуновим) Російської Православної Церкви. Постать святителя Луки Кримського (Войно-Ясенецького), чиї мощі зберігаються в монастирі, визначена як центральна навколо якої будуватиметься концепція об’єкта.За словами колаборанта Аксьонова, цю ініціативу підтримав патріарх Російської Православної Церкви Кіріл (Владімір Ґундяєв), якого він відвідав 30 січня в Москві разом із «митрополитом Сімферопольським і Кримським» Тіхоном (Ґєорґієм Шевкуновим). Архітектурна концепція та склад комплексуРеалізація проєкту має на меті реконструкцію території монастиря, розширення музею Луки Кримського та організацію інфраструктури для прочан (будівництво готелів, закладів харчування та обслуговування, тощо...).«Тут побудують об'єкти розміщення, комерційні об'єкти. Все це буде стилізовано під певні часи та періоди нашої історії. Під час реалізації проекту обов'язково буде враховано думку сімферопольців. Завдання – створити комфортний міський простір. До 1 квітня вже матимемо розуміння, що потрібно зробити. Впевнений, що проєкт дасть можливість духовно та культурно збагачуватися. Нагадаю, святитель Лука дуже популярна у всьому світі людина, унікальна», – висловився Аксьонов.За словами зрадника-колаборанта Аксьонова, метою є створення «комфортного міського простору», який за своїм значенням має стати аналогом музейного комплексу «Новий Херсонес» у Севастополі.
Фінансування та правові аспекти
Реалізація проєкту окупаційною владою планується із залученням позабюджетних коштів. Станом на лютий 2026 року точні межі майбутнього кварталу офіційно не затверджені. Представники окупаційної адміністрації заявляють, що при визначенні території буде враховано думку місцевих мешканців окупованого Сімферополя, а всі рішення щодо земельних ділянок прийматимуться «за згодою сторін».За задумом ініціаторів, будівничий комплекс має стати новою точкою тяжіння для паломників та туристів, а також майданчиком для освітньої діяльності. Проєкт розглядається як інструмент розвитку центральної частини міста Сімферополя та популяризації спадщини архієпископа Луки як науковця та духовного діяча.
Зазначається, що детальний план заходів та розуміння необхідних робіт мають бути сформовані до 1 квітня 2026 року, а головною датою, до якої хочуть приурочити значну частину робіт, є квітень 2027 року — 150-річчя від дня народження Луки Войно-Ясенецького.
Пастка для мешканців: «згода» під прицілом Одним із найбільш гострих питань залишається доля жителів навколишніх будинків. Хоча Аксьонов запевняє, що «межі не визначені» і «думка сімферопольців буде врахована», досвід Севастополя показує зворотне. Створення великих «духовних центрів» у щільній забудові неминуче веде до примусового виселення людей або створення для них непридатних для життя умов через постійне будівництво та потік паломників. Проект планують реалізувати за «позабюджетні кошти» — схема, яка в Криму часто використовується для легалізації вливань від наближених до Кремля олігархів в обмін на земельні преференції.Особливу увагу привертає фраза колаборанта про те, що все буде «стилізовано під певні часи та періоди нашої історії». На практиці в окупованому Криму це зазвичай означає «псевдоісторичний новобуд», який знищує справжній культурний шар міста заради створення яскравої картинки для туристі. Цьому очевидно є наочний приклад - це знищення Херсонеса Таврійського - всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.Додатково Аксьонов анонсував заходи до 150-річчя від народження святителя Луки, на квітень 2027 року: наразі «оргкомітет» готує програму святкування.«Разом з унікальним, єдиним у своєму роді проектом – "Новим Херсонесом" – в нас з'явиться ще одна точка тяжіння для прочан і туристів з усього світу, майданчик для духовного виховання та освіти нашої молоді», – висловив переконання Аксьонов.Історична база: Свято-Троїцький жіночий монастир
Як вже зазначалося вище, основою для майбутнього «духовно-культурного центру "Квартал Святителя Луки"» стане діючий Свято-Троїцький жіночий монастир, розташований в історичному центрі Сімферополя, місцезнаходження і орієнтир - район вулиці Одеської.
Головною спорудою комплексу є Свято-Троїцький собор, збудований у 1868 році за проектом архітектора І. Ф. Колодіна. Собор має статус пам’ятки архітектури та вирізняється класичними формами з елементами візантійського стилю. З 1996 року в соборі спочивають мощі архієпископа Луки (Войно-Ясенецького), що робить монастир одним із головних місць паломництва на півострові. Окрім мощей, об'єкт відомий шанованою іконою Божої Матері «Скорботна» (Кримська). Географія проєкту: межі та інфраструктурні викликиНа території вже функціонує невеликий музей Святителя Луки, де зібрані особисті речі, документи та хірургічні інструменти архієпископа. Проте нинішня площа монастирського подвір’я є обмеженою, що, за словами авторів нового проекту, перешкоджає прийому великої кількості відвідувачів. Монастир знаходиться у зоні щільної старої забудови. Реалізація масштабного «Кварталу» навколо нього потребуватиме перегляду транспортної логістики та статусу сусідніх земельних ділянок, оскільки існуючі вулиці є вузькими та не розраховані на значний туристичний потік.Оскільки офіційні межі «Кварталу Святителя Луки» ще перебувають у стадії розробки, експерти та місцеві мешканці орієнтуються на історичний район навколо Свято-Троїцького монастиря. Ця частина Сімферополя характеризується щільною історичною забудовою та вузькими вулицями, що створює певні логістичні обмеження для масштабного будівництва.
До зони потенційної реконструкції та інтеграції в новий комплекс можуть потрапити: - вулиця Одеська: безпосередня локація монастиря, представлена переважно малоповерховими будівлями XIX — початку XX століття;- вулиці Самокиша та Крилова: території, що прилягають до монастирського подвір'я, де розташований приватний житловий фонд;- вулиця Курчатова: тут розташований будинок, у якому безпосередньо мешкав архієпископ Лука, що робить його ключовим об'єктом для розширення музейного маршруту.Логістичні та містобудівні аспекти
Реалізація заявленого «комфортного міського простору» потребуватиме вирішення низки технічних завдань. Зокрема, створення інфраструктури для паломницьких груп передбачає організацію паркувальних майданчиків для автобусів та розширення пішохідних зон. Враховуючи статус «Старого міста», будь-які зміни в ландшафті цих вулиць потребуватимуть узгодження з нормами охорони культурної спадщини окупаційного режиму, оскільки поруч розташовані такі значущі об'єкти, як Петро-Павлівський кафедральний собор. За заявами окупаційної влади, остаточне планування кварталу має врахувати інтереси власників нерухомості на зазначених вулицях, проте механізм компенсації або переселення у разі вилучення ділянок під комерційну забудову наразі не оприлюднений.Правовий статус та міжнародне право
З погляду міжнародного права та чинного законодавства України, будь-які масштабні будівельні чи реставраційні роботи на тимчасово окупованій території є незаконними. Згідно з положеннями Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту, держава-окупант зобов’язана забезпечувати збереження культурної спадщини та не має права змінювати її автентичний вигляд або проводити перепланування історичних центрів.Юридично всі дозволи на проведення робіт в окупованому місті Сімферополі, видані окупаційною адміністрацією, не мають правової сили. Міністерство культури України неодноразово наголошувало, що подібні ініціативи розцінюються як привласнення культурних об’єктів та порушення суверенних прав держави, а особи, залучені до реалізації проєкту, можуть стати об’єктами санкцій та кримінального переслідування за статтею про порушення законів та звичаїв війни.Довідка. Хто такий святитель Лука?Архієпископ Лука ( в миру Валентин Войно-Ясенецький)
Валентин Феліксович Войно-Ясенецький (1877–1961) — унікальна постать в історії медицини та церкви, чия діяльність була нерозривно пов’язана з Кримом у другій половині його життя, в післявоєнні роки.
Його постать активно використовується російською пропагандою для посилення культурного та релігійного впливу на півострові.
Наукова діяльність: видатний хірург, доктор медицини та професор. Його фундаментальна праця «Нариси гнійної хірургії» стала класичним підручником для багатьох поколінь лікарів, а за розробку нових методів лікування він був удостоєний високих наукових нагород того часу.
Духовне служіння: прийняв священство у важкі для церкви часи (1921 рік), згодом став архієпископом. Поєднував служіння у вівтарі з роботою в операційній, часто оперуючи у церковному вбранні.
Репресії та заслання: через свої релігійні переконання провів у сталінських таборах та засланнях загалом 11 років. Був повністю реабілітований лише у 2000 році.
Кримський період: з 1946 року і до самої смерті очолював Кримську кафедру. Мешкав у Сімферополі, де продовжував консультувати хворих та займатися церковним управлінням, незважаючи на повну втрату зору в останні роки життя.
Канонізація: у 1995 році був визнаний святим Українською православною церквою, а згодом — і іншими православними церквами світу.
