Крим

Перейменування географічних об'єктів Криму: експертний аналіз законопроєкту №15439

31 лип•Голос Криму

На розгляд Верховної Ради України внесено законопроєкт №15439, який пропонує змінити порядок перейменування географічних об'єктів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на період їх тимчасової окупації. Законодавча ініціатива вже викликала активну дискусію в експертному середовищі щодо її відповідності чинному законодавству, державній політиці реінтеграції Криму та можливих наслідків для майбутнього відновлення української влади на півострові.

Своє бачення проблематики оприлюднив Юрій Смєлянський – експерт з питань тимчасово окупованих територій, економічний експерт, член Експертної ради при Представництві Президента України в Автономній Республіці Крим, експерт Міжнародної експертної мережі Кримської платформи та співзасновник БО «Інститут Чорноморських стратегічних досліджень».

Законопроєкт пропонує змінити механізм ухвалення рішень

У своєму аналізі автор звертає увагу на те, що законопроєкт передбачає передачу окремих повноважень щодо перейменування географічних об'єктів Кабінету Міністрів України та Українському інституту національної пам'яті із застосуванням механізму консультацій із представницькими органами корінних народів України.

На думку експерта, така модель викликає низку принципових запитань щодо її відповідності чинній системі публічної влади та законодавству України.

Автор наголошує, що в Україні вже понад дванадцять років не завершено формування передбачених законодавством органів публічної влади для тимчасово окупованого Криму, а запропонований механізм фактично пропонує замінити їх спеціальною процедурою прийняття рішень щодо топоніміки.

Реінтеграція потребує комплексних рішень

Окремий блок аналізу присвячено пояснювальній записці до законопроєкту. Автор висловлює сумнів, що запропоновані зміни автоматично сприятимуть деокупації Криму, зміцненню міжнародної підтримки України чи посиленню суспільного спротиву російській окупації, як це зазначено серед очікуваних наслідків законодавчої ініціативи. На його думку, такі твердження потребують значно ґрунтовнішого обґрунтування.

Юрій Смєлянський також вважає, що питання історичної топоніміки не може розглядатися ізольовано від загальної державної політики деокупації та реінтеграції Криму:

«І питання не самої зміни кримської топоніміки,

а намагання досягнути цієї зміни у обхід чинного законодавства через створення особливих умов для однієї конкретної, поки що тимчасово окупованої, території Кримського півострова».

Питання представництва та участі мешканців Криму

Одним із центральних аргументів автора є необхідність забезпечення ширшого представництва під час підготовки рішень щодо перейменування географічних об'єктів.

У статті звертається увага, що законопроєкт передбачає консультації з представницькими органами корінних народів України, однак не визначає механізмів врахування позиції української громади Криму, інших мешканців півострова, наукового середовища та громадських організацій. На думку експерта, це може викликати додаткові дискусії щодо легітимності майбутніх рішень.

Також автор звертає увагу на необхідність дотримання чинного законодавства щодо громадського обговорення питань перейменування населених пунктів та наголошує, що запропонований законопроєкт не містить окремих принципів, за якими має здійснюватися зміна кримської топоніміки.

Історична топоніміка потребує чітких критеріїв

У матеріалі окремо порушується питання критеріїв визначення історичних назв.

На думку автора, законопроєкт не дає відповіді на питання, які саме історичні періоди повинні бути визначальними при поверненні назв, яким чином враховуватиметься вплив різних держав і культур на формування кримської топоніміки та за якими принципами прийматимуться остаточні рішення.

Крім того, експерт звертає увагу на окремі юридичні питання, пов'язані зі статусом міста Севастополя, а також на необхідність врахування конституційних норм у разі ухвалення рішень щодо його можливого перейменування.

Заклик до широкого професійного обговорення

На завершення Юрій Смєлянський зазначає, що відновлення історичної справедливості та повернення історичних назв у Криму є важливим елементом державної політики України. Водночас реалізація цієї мети, на його переконання, повинна здійснюватися виключно в межах Конституції України, із дотриманням чинного законодавства, із забезпеченням участі мешканців Криму та після всебічного професійного обговорення можливих наслідків законодавчих змін.

Культура, Широкий, рада, Громада

Читайте ще