У 2007 та 2008 роках у місті Євпаторії двічі встановлювали рекорди України, піднімаючи величезний Державний Прапор над Каламітською затокою. Надалі традиція підняття прапора отримала продовження. Сьогодні ці події — не просто сторінки історії міста, а важливі свідчення українського Криму до російської окупації.23 серпня 2007 року, у День Державного Прапора України, над Каламітською затокою в Євпаторії підняли величезне синьо-жовте полотнище. За цим видовищем із набережної спостерігали тисячі кримчан і гостей міста.Прапор мав 21 метр завдовжки та 14 метрів завширшки, його площа становила 294 квадратні метри, а вага — близько 60 кілограмів.Щоб підняти таке полотнище над морем, його закріпили на парашуті, який буксирував спеціальний портовий катер. У результаті прапор вдалося підняти на висоту понад 150 метрів над Каламітською затокою.Для його виготовлення використали дуже міцну тканину «Оксфорд», закуплену в Києві, та майже 18 кілометрів особливо міцних ниток.Акція проходила в рамках міжнародних змагань маломірних суден «Євпаторія-ралі», а її результат зафіксували представники української Книги рекордів.
2008 рік: Євпаторія збільшує прапорЧерез рік євпаторійці вирішили повторити акцію та зробити український прапор ще більшим.23 серпня 2008 року, у День Державного Прапора України, над Каламітською затокою знову підняли найбільший державний прапор.Цього разу його розміри становили 21,6 метра завдовжки та 14,4 метра завширшки. Загальна площа полотнища сягнула 311 квадратних метрів, а вага — близько 70 кілограмів.Прапор пошили євпаторійські майстрині швейної фабрики. До прапора, виготовленого попереднього року, додали 17 квадратних метрів тканини — символічно на честь 17-ї річниці Незалежності України.«Ми збільшили прапор на 17 квадратних метрів, це символізує 17-у річницю Незалежності України», — пояснював тоді журналістам начальник Головного управління інвестиційної політики і зовнішньоекономічних зв'язків Євпаторійської міської ради Сергій Стрельбицький.Новий результат зафіксував представник Книги рекордів України Андрій Чернявський.Підняття прапора відбувалося в рамках водно-спортивного свята «Євпаторія-раллі», у якому брали участь різні плавзасоби.2012 рік:
«Коли цей велетень замайорів над морськими хвилями»Традиція масштабного підняття українського прапора над Каламітською затокою продовжилася і в наступні роки.Особистий спогад про цю подію зберіг Сергій Вікарчук — представник Ради ветеранів Криму Крайової Ради Українців Криму, який до окупації мешкав у Євпаторії.У 2012 році він, працюючи чиновником, безпосередньо долучився до організації підняття найбільшого українського прапора над Чорним морем — у Каламітській затоці.«Моя закарбована гордість в історії! У 2012 році мав за честь як чиновник бути причетним до підняття найбільшого прапора України над Чорним морем, Каламітська затока», — згадує сьогодні на фейсбук сторінці Сергій Вікарчук.Він пам'ятає не лише сам момент підняття прапора, а й те, скільки роботи стояло за цим видовищем.«Пам'ятаю, як у спеку ми кріпили це гігантське полотнище розміром 21х14 метрів та вагою понад 60 кг до легендарного плавкрана "Ганс", як розгортали на площі перед Мерією, як перешивали».За його словами, кульмінацією став момент, коли величезне синьо-жовте полотнище піднялося над морем.
«Коли цей велетень замайорів над морськими хвилями — перехоплювало подих від усвідомлення, що це історія. Справжній символ нашої незламності та єдності!»Цей спогад особливо цінний сьогодні — через багато років після окупації Криму. Він дає можливість побачити історію не лише через газетні повідомлення чи статистику рекордів, а очима людини, яка була безпосереднім учасником подій.Пам'ять про українську ЄвпаторіюУ 2007–2012 роках величезний український прапор над Каламітською затокою був частиною відкритого публічного життя Євпаторії.Його шили євпаторійські майстрині, до його підняття долучалися працівники міських служб, чиновники, організатори спортивних заходів. За ним спостерігали тисячі людей.Це була Євпаторія українська — місто, де Державний Прапор України можна було не лише вільно демонструвати, а й піднімати над морем на десятки й сотні метрів.Після початку російської окупації Криму українська символіка на півострові стала символом спротиву. За демонстрацію українського прапора окупаційна влада переслідує кримчан, а українську ідентичність системно намагаються витіснити з публічного простору.
Саме тому спогади людей, які жили в Євпаторії до окупації та були учасниками таких подій, мають особливу цінність.Вони зберігають живу пам'ять про український Крим і спростовують російські міфи про нібито «чужість» української державності для півострова.Прапор, який має повернутисяІсторія величезного прапора над Каламітською затокою — це історія не лише про рекорди.Це історія про людей, які власноруч шили та кріпили величезне полотнище. Про тих, хто організовував його підняття. Про тисячі людей, які дивилися на синьо-жовтий прапор над морем.І про пам'ять, яку неможливо стерти окупацією.У 2007 році над Каламітською затокою підняли прапор площею 294 квадратні метри. У 2008-му його збільшили до 311 квадратних метрів і встановили новий рекорд України. У 2012-му Сергій Вікарчук знову був причетний до підняття величезного українського полотнища над морем.Сьогодні ці історії є частиною української пам'яті про Крим. І символічно, що прапор, який колись майорів над Каламітською затокою, має знову повернутися над Євпаторією — після деокупації та відновлення українського суверенітету.Андрій Щекун
