У підконтрольних окупантам медіа актуалізуються дані про створення «російсько-китайського інноваційного центру сучасної сільськогосподарської науки та техніки», який має об'єднати наукові розробки, бізнес та спільні проекти двох країн.При цьому російську сторону презентує так званий «науково-дослідний інститут (НДІ) сільського господарства республіки Крим». Основною речницею проекту в російському та кримському медіапросторі виступає «заступниця директора з наукової роботи» зазначеного «НДІ» Свєтлана Діодовіч.За її словами, ідея центру з'явилася у 2023 році на пропозицію китайських партнерів, з якими «НДІ» давно співпрацював у різних програмах і які під час обговорення ідеї створення центру запросили до себе «науковців» з ТОТ АР Крим. У третій декаді вересня «делегація» кримського «НДІ» у складі Свєтлани Діодовіч та «директора» Владіміра Паштєцкого побувала в Китаї з «робочим візитом» задля розширення співпраці в рамках «меморандуму» про створення згаданого центру: під час заходів обговорювалася організація платформи для спільних науково-дослідних робіт, демонстрації та апробації технологій,
вирішення галузевих проблем, а також створення демонстраційної бази, обмін агротехнологіями між Китаєм і Росією та реалізація проекту промислового виробництва мікробних препаратів.21 вересня, в день прибуття Владіміра Паштєцкого та Свєтлани Діодовіч до Пекіну, відбулася перша «ділова зустріч», участь у якій узяли «директор російсько-китайського інноваційного центру сучасної сільськогосподарської науки та техніки» Мен Фаньхуа, головний консультант центру Цинь Лей, делегація компанії «Цзиньюаньгу Технолоджи» на чолі з головою ради директорів Чжао Юн, представники уряду району Пінгу на чолі з заступником голови району Пен Ши, члени керівного комітету парку сільськогосподарських технологій, відповідальні представники центру «Цзин‑Ва», компанії «Амс» та Інвестиційної компанії агротехнологічних інновацій. Серед іншого, пролунали наміри щодо створення в районі Пінгу демонстраційного майданчика російських сільськогосподарських науково-технічних досягнень.Паштєцкій і Діодовіч під час зустрічі з китайцями. Фото: окупаційні джерела інформаціїЗгодом Паштєцкій і Діодовіч вилетіли до міста Ланьчжоу (провінція Ганьсу,
Внутрішня Монголія) для відвідання тамтешньої Академії сільськогосподарських наук. 24 вересня Паштєцкій підписав з віце-президентом установи Янь Тяньюй «угоду про співпрацю», яка передбачає розвиток спільних проектів у галузі селекції, насіннитва та переробки сільськогосподарських, ефіроолійних і лікарських рослин. Паштєцкій підписав з віце-президентом установи Янь Тяньюй «угоду про співпрацю. Фото: окупаційні джерела інформаціїПрограма співпраці передбачає дослідження й розмноження ресурсів цих рослин, а також розробку та впровадження технологій органічного та ресурсоощадного розвитку в сільському господарстві. Серед пріоритетних завдань було відзначено співпрацю в галузі виведення нових сортів та оцінки їхньої адаптивності, проведення молекулярно‑генетичних досліджень сільськогосподарських, ефіроолійних і лікарських рослин, біохімічне оцінювання якості сільськогосподарської продукції, обмін досвідом, підготовку кадрів, технічне навчання, спільні освітні програми та стажування.В подальшому Владімір Паштєцкій та Свєтлана Діодовіч відвідали:- міжнародну конференцію з торгівельно‑економічного обміну та співпраці в Шаньтоуському університеті;
- лабораторію мікробіології Університету Внутрішньої Монголії (з подальшим підписанням «угоди про співпрацю»);- Національний технологічний інноваційний центр.27 вересня Паштєцкій і Діодовіч зустрілися з головою спілки виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції в Китаї Жень Цзи Саном, з яким підписали «проект співпраці».Паштєцкій підписав «угоду про співпрацю» з головою спілки виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції в Китаї Жень Цзи Саном. Фото: окупаційні джерела інформаціїНаразі повідомляється, що в рамках співпраці в Китаї на картоплі, пшениці, кукурудзі, сої та рисі протягом трьох років велися випробування кримських мікробних препаратів, і результати буцімто показали ефективність розробок (експериментальних зразків) на місцевих ґрунтах. Крім цього, в Китаї було проведено дослідження з вирощування лікарських та ефіроолійних культур. Також китайська сторона зацікавлена в методиці вирощування чорного кмину на ТОТ АР Крим: ця рослина в Китаї більше використовується в харчовій промисловості, тоді як у Криму вона вирощується більше як лікарська.
Окремо за результатами візиту кримської «делегації» до різних китайських агропарків було відзначено наявність регіонів з низьким вмістом або відсутністю гумусу в ґрунті, що змушує фермерів застосовувати багато добрив. Відтак китайській стороні було запропоновано заради відмови від агресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур замінити частину добрив на мікробіологічні препарати, розроблені в кримському «НДІ»: вважається, що вони допомагають рослинам ефективніше засвоювати поживні речовини, зміцнюють імунітет, захищаючи їх від стресів, хвороб та шкідників.Крім цього, представники кримського «НДІ» вивчали технологічний досвід китайських науковців, зокрема в царині використання сонячної енергетики для роботи метеостанцій у польових умовах за відсутності джерел електрики, безпілотних сівалок на складних рельєфах, а також збирання врожаю безпілотними комбайнами.Навесні 2027 року кримські «фахівці» мають намір провести досліди щодо адаптації кримських мікробіологічних препаратів до місцевих ґрунтів і умов на трьох експериментальних ділянках у різних регіонах Китаю.
Їхня схема налічуватиме кілька варіантів: контрольні зразки з різними умовами внесення добрив, половинне дозування, застосування експериментальних зразків та китайські аналоги.Як стало відомо раніше, створені на ТОТ АР Крим для китайської сторони мікробіологічні препарати, які нібито мають здатність підвищувати врожайність рису, сої та кукурудзи на 20% без застосування мінеральних добрив, створені на основі штамів ризобактерій, здатних переробляти азот з повітря на форму, що засвоюється рослинами в ґрунті. У 2025 році повідомлялося про успішні випробування розробки в рисівницьких господарствах Краснодарського краю рф. Китайська сторона розмножила препарат у лабораторних умовах, після чого проводила його випробування в різних провінціях, як і з насінням ефіроолійних та лікарських рослин кримської селекції.Окремо відзначається, що до російського реєстру сільськогосподарських насаджень включено 51 сорт ефіроолійних культур розробки «НДІ сільського господарства республіки Крим», що становить 60% усіх запатентованих на росії сортів. Загалом «інститут» має в розпорядженні 1200 зразків 168 видів рослин,
з яких китайській стороні було передано зразки 10-ти (8 ефіроолійних, льон, гірчиця), а також чорного кмину. Щодо останнього було відзначено, що в Китаї високо цінуються його лікарські властивості. Головною особливістю чорного кмину (нігели, або чорнушки дамаської) є тимохінон, який має антиоксидантні та протизапальні властивості. Флавоноїди, в тому числі кверцетин і рутин, які входять до складу кмину, також мають антиоксидантні властивості та сприяють загальному здоров'ю. Також чорний кмин має різні лікувальні ефекти й може застосовуватися в складі різних БАДів і олій.Колаборанти з окупованого Криму Владімір Паштєцкій та Свєтлана Діодовіч відвідали Китай. Фото: окупаційні джерела інформаціїЯк відомо, з кримським «НДІ сільського господарства» співпрацюють Пекінська академія сільсько- та лісогосподарських наук, НДІ рослинництва при Академії сільськогосподарських наук Китаю, Пекінське бюро по роботі з талановитою молоддю, а також компанія Golden Genetic Grain (Beijing) Technology Co.Ltd.Фактичним «куратором» кримських «науковців» від китайської сторони є «директор російсько-китайського інноваційного центру сучасної сільськогосподарської науки та техніки» професор Мен Фаньхуа (на фото ліворуч), доктор наук, старший науковий співробітник Академії наук Китаю, який з 2023 року є постійним учасником спільних досліджень та доповідачем на «міжнародній конференції НДІ сільського господарства республіки Крим».
