Україна створила унікальний міжнародний прецедент, кваліфікувавши незаконні археологічні розкопки російських науковців в тимчасово окупованому Криму як воєнні злочини. Про це повідомляє «Русская служба ВВС» з посиланням на прокурорські та судові документи.Дії дослідників тепер трактуються як «розграбування національних цінностей на окупованій території» за Другим протоколом Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту. Фігурантам кримінальних справ за цією статтею загрожує від 8 до 12 років позбавлення волі.Передісторія та зміна стратегії Раніше правоохоронні органи України кваліфікували подібні кейси за статтею про руйнування чи пошкодження пам'яток культури. Першим під удар нової юридичної стратегії потрапив завідувач сектору античної археології Державного Ермітажу Алєксандр Бутягін. Він багато років очолював експедицію на розкопках античного міста Мірмекій у Керчі, продовжуючи роботу й після окупації півострова без дозволу Києва.У грудні 2025 року Бутягіна затримали у Польщі за запитом України. Польський суд погодив його екстрадицію,
проте у квітні 2026 року археолога звільнили та повернули до Білорусі у межах політичного обміну. Вже після його повернення в Росію українська прокуратура перекваліфікувала обвинувачення на «воєнний злочин». За словами старшого наукового співробітника Інституту археології НАН України Евеліни Кравченко, такий крок гарантуватиме обов'язкову екстрадицію фігуранта з третіх країн у разі повторного затримання за кордоном. У липні 2026 року суд у Києві офіційно дозволив заочне розслідування проти Бутягіна.Розширення списку: нові підозрюваніСлідом за Бутягіним правоохоронці України заочно висунули підозри у воєнних злочинах ще п'ятьом дослідникам. Серед них офіційно названі керівники Золотоординської археологічної експедиції на місці середньовічного міста Солхат (Старий Крим):Марк Крамаровскій (86-річний провідний науковий співробітник Ермітажу, який заснував цю експедицію ще у 1978 році);Еміль Сейдалієв (колишній український науковець, який після 2014 року пішов на співпрацю з окупаційною владою і став старшим науковим співробітником підконтрольного РФ «Інституту археології Криму»).
Імена ще трьох фігурантів наразі не розголошуються журналістами. Крім того, українська сторона задіяла міжнародні механізми: СБУ офіційно зверталася до австрійських колег із запитом вилучити для перевірки наукові матеріали й гаджети трьох інших російських істориків під час їхнього візиту на з'їзд візантиністів в Австрії.У чому суть воєнного злочину?Гаазька конвенція чітко забороняє будь-які археологічні розкопки на окупованих територіях, якщо вони не викликані виключною військовою необхідністю (наприклад, порятунком об'єктів від знищення).Українське слідство наголошує, що діяльність російських археологів у Криму підпадає під визначення воєнного злочину з двох причин:1. Широкомасштабне та бездумне руйнування: розкопки проводяться незаконно, що призводить до фактичного пошкодження культурного шару української пам'ятки.2. Незаконне привласнення спадщини: хоча більшість знайдених артефактів фізично залишаються в кримських музеях, російські експедиції реєструють їх у Музейному фонді РФ. Це юридично проголошує українську спадщину власністю Росії та трактується Києвом як міжнародне пограбування.Цей кейс демонструє формування нового правового фронту, де наукова діяльність без згоди суверенної держави в умовах окупації прирівнюється до мародерства та фіксується для майбутніх міжнародних трибуналів.Нещодавно «Голос Криму» повідомляв про те, що ГУР викрило дані п'ятьох фігурантів незаконних розкопок і список викрадених артефактів з окупованого Криму.
