Крим

Перший у Криму пам'ятний знак жертвам Голодомору: історія створення та громадська традиція

7 лис•Голос Криму

Важливою складовою повернення історичної пам'яті про Голодомор у Криму стало створення місць меморіального вшанування його жертв. Одним із перших таких місць, яке згодом перетворилося на головний осередок пам'яті української громади півострова, став пам'ятний знак у Сімферополі.Як зазначає історик Андрій Іванець у статті «Голодомор як геноцид: чому окупанти в Криму воюють з пам'яттю про Голодомор», перший у Криму пам'ятний знак жертвам Голодомору встановили 2000 року напередодні Дня пам'яті жертв трагедії на фасаді собору святих рівноапостольних князів Володимира і Ольги Української православної церкви Київського патріархату в Сімферополі.Ініціатором його створення був секретар Кримської єпархії УПЦ Київського патріархату Павло Кущ, якого того ж 2000 року висвятили на єпископа з ім'ям Климент. Згодом він став митрополитом Сімферопольським і Кримським.Особливе значення мала участь у створенні пам'ятного знака кримськотатарського скульптора та діяча національного руху Ільмі Аметова. Він власним коштом і на волонтерських засадах виготовив та передав у дар єпископу Клименту майже триметрову меморіальну композицію у вигляді п'єдесталу та стели.

На ній були зображені православний хрест, обвитий лозою, та каміння.Таким чином, перший кримський пам'ятний знак жертвам Голодомору став не лише результатом ініціативи українського православного духовенства, а й прикладом солідарності української та кримськотатарської громад у справі збереження історичної пам'яті.Упродовж 2000–2013 років біля пам'ятного хреста регулярно відбувалися публічні заходи не лише в День пам'яті жертв Голодомору, а й під час вшанування інших жертв комуністичного режиму. З часом сформувалася традиція проведення таких церемоній: молитва за загиблими, виступи свідків трагедії, представників громадськості, обговорення впливу Голодомору на долю української нації та актуальних проблем Криму й України, запалювання свічок пам'яті.Попри виразну православну символіку пам'ятного знака, до заходів долучалися українці різних конфесій і світоглядних переконань. Важливою особливістю було й те, що до 2015 року в церемоніях регулярно брали участь кримськотатарські активісти. У пам'ятні дні біля хреста бували також представники керівництва автономії.

Отже, за роки незалежності пам'ятний хрест у Сімферополі перетворився на знакове місце української історичної пам'яті, яке об'єднувало громадськість навколо вшанування жертв комуністичного тоталітаризму.Розширення мережі місць пам'яті в КримуСімферопольський пам'ятний знак був частиною ширшого процесу увічнення пам'яті жертв Голодомору на півострові.У 2007 році в Севастополі на будівлі Українського інформаційно-культурного центру встановили меморіальну дошку жертвам Голодомору.У листопаді 2008 року, до 75-х роковин трагедії, меморіальні знаки жертвам Голодомору 1932–1933 років з'явилися також у селах Цілинне, Мирнівка, Переможне, Ясна Поляна, Пахарівка та Смарагдове Джанкойського району.Особливість цих ініціатив полягала в тому, що пам'ятні знаки споруджували самі сільські громади. Серед ініціаторів були повоєнні переселенці з українських регіонів, які особисто пережили Голодомор або втратили під час нього рідних.За свідченням, наведеним Андрієм Іванцем із публікації «Кримської світлиці», деякі мешканці кримських сіл пам'ятали, як у роки Голодомору люди, рятуючись від голодної смерті,

намагалися прорватися до Криму через загороджувальні загони НКВС. Частина втікачів знаходила порятунок на півострові, хоча багато людей помирали дорогою або вже в кримських населених пунктах.Показовою була й реакція прокомуністичних сил на повернення історичної пам'яті. Зокрема, у селі Цілинне відкриття пам'ятного знака супроводжувалося пікетуванням з боку комуністів, через що втручатися довелося міліції.Ці події засвідчують, що збереження пам'яті про Голодомор у Криму було не лише меморіальною, а й громадянською діяльністю, яка вимагала від місцевих активістів принциповості та готовності протистояти спробам замовчування злочинів комуністичного режиму.Громадський комітет — продовження традиції збереження історичної пам'ятіНа початку листопада 2011 року з метою належної підготовки та проведення в Криму заходів із вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні було створено Громадський комітет. Ініціаторами його створення стали активісти української громади півострова:Владислав Хмеловський, голова ГО «Українська Громада Криму»;Петро Вольвач,

голова Кримської філії Наукового товариства ім. Т. Шевченка;Анатолій Іванов, голова Кримського відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів;Андрій Щекун, голова Кримського центру ділового та культурного співробітництва «Український дім»;Василь Стефанюк, заступник голови Кримського відділення Міжнародного товариства зв’язків з українцями за кордоном «Україна – Світ»;Павло Власенко, голова Сімферопольського міського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка;Микола Борисенко, голова громадської організації «Кримська правиця»;Василь Овчарук, голова Кримської організації Конгресу українських націоналістів;Віктор Качула, головний редактор газети «Кримська світлиця».Громадський комітет прийняв рішення щодо розробки плану просвітницьких і пам’ятних заходів у Криму, запросивши людей доброї волі та громадські організації долучитися до процесу підготовки та проведення заходів.У 2013 році відзначення Дня пам’яті жертв Голодомору припадало на 23 листопада. Того дня по всіх містах України планувалося проведення скорботних заходів під загальною назвою «Запали свічку пам’яті».

В Сімферополі цього дня зібрання анонсовано біля пам’ятного знака на площі біля кафедрального собору УПЦ Київського патріархату. При цьому було наголошено, що всі заходи організовуються громадськістю й відбуватимуться без використання партійної символіки.На цьому історичному тлі створення 2 листопада 2011 року Кримського громадського комітету з підготовки та проведення заходів із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932–1933 років стало закономірним продовженням багаторічної діяльності української громади півострова.Комітет об'єднав представників громадських організацій, наукових, культурних, ветеранських і політичних середовищ. Його створення мало на меті не лише організацію чергових пам'ятних заходів, а й посилення просвітницької роботи, поширення історичної правди та залучення до вшанування жертв Голодомору ширшого кола мешканців Криму.Ініціаторами його створення виступили громадські організації «Українська громада Криму», «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім», Кримська філія Наукового товариства імені Тараса Шевченка,

Кримська організація Всеукраїнського об'єднання ветеранів, «Південний щит», «Кримська правиця», «Демократичний альянс», а також редакції газет «Кримська світлиця», «Кримське слово» та «Думка». Скрин з газети "Думка", 2012 рокуПід час установчих зборів члени Комітету затвердили план підготовки пам'ятних заходів у Сімферополі. Центральну церемонію запланували провести біля кафедрального собору святих рівноапостольних князів Володимира і Ольги Української православної церкви Київського патріархату. Організатори також звернулися до мешканців Криму із закликом долучитися до вшанування пам'яті українців, які загинули та не народилися внаслідок Голодомору.Голова Кримської організації Української Народної Партії Олег Фомушкін наголошував на необхідності розглядати Голодомор у ширшому контексті злочинів комуністичного режиму проти населення України та Криму. Він згадував голодомори 1921–1923 і 1932–1933 років, розкуркулення, депортації етнічних груп і народів Криму та наголошував на свідченнях про перешкоджання допомозі українцям, які голодували за межами півострова.

У такий спосіб організатори прагнули не лише вшанувати пам'ять загиблих, а й привернути увагу кримського суспільства до історичних злочинів комуністичного тоталітарного режиму, їхніх наслідків для українського народу та необхідності збереження історичної правди.Участь у цій ініціативі людей, які роками підтримували українське громадське та культурне життя півострова, засвідчила спадкоємність поколінь і громадських практик. Пам'ятний хрест у Сімферополі став одним із символів цієї діяльності, а створення Комітету — спробою надати їй ширшої організаційної основи.Російська окупація та знищення місць пам'яті про ГолодоморРосійська окупація Криму у 2014 році докорінно змінила умови збереження української історичної пам'яті на півострові. Публічне вшанування жертв Голодомору почало зазнавати дедалі більшого тиску, а діяльність українських громадських структур та активістів опинилася під загрозою.Як зазначає Андрій Іванець, пам'ятний хрест у Сімферополі найдовше зберігав функцію місця громадського вшанування жертв Голодомору в умовах окупації. Українці продовжували приходити до нього в День пам'яті,

запалювали свічки та молилися за загиблими. Водночас богослужіння поступово скорочувалися, представники окупаційної влади перестали відвідувати заходи, а з 2015 року до церемоній уже не долучалися представники інших етнічних спільнот.У 2019 році над існуванням цього місця пам'яті нависла безпосередня загроза: окупаційний суд висунув до Кримської єпархії УПЦ Київського патріархату вимогу звільнити приміщення собору святих рівноапостольних князів Володимира і Ольги.Попри тривалий опір вірян і духовенства, у 2023 році російські окупанти захопили собор, а діяльність Кримської єпархії фактично була припинена. За повідомленням митрополита Климента, того ж року було демонтовано й пам'ятний хрест жертвам Голодомору.Таким чином, місце, яке понад два десятиліття було осередком збереження пам'яті про геноцид українського народу в Криму, стало ще однією жертвою російської окупаційної політики.Історія встановлення та подальшої долі пам'ятного хреста у Сімферополі демонструє не лише прагнення української громади Криму повернути правду про злочини комуністичного режиму, а й послідовність російської політики знищення української історичної присутності на півострові. Знищуючи місця пам'яті, окупаційна влада намагається витіснити з публічного простору не лише згадки про Голодомор, а й саму українську ідентичність.Антон Божук, дослідник історії українців КримуРазом з цим матеріалом рекомендуємо читати: «Хрест пам`яті жертвам Голодомору: ідея українського священнослужителя і втілення кримськотатарського скульптора».

суд, Поляна, Лоза, Громада, Доля

Читайте ще