11 листопада 2026 року в Солом’янському районному суді міста Києва має відбутися судове засідання у кримінальному провадженні щодо Наталії Гончарової — колишньої очільниці окупаційного «міністерства освіти, науки та молоді Республіки Крим». Її обвинувачують у державній зраді за частиною першою статті 111 Кримінального кодексу України.За наявною інформацією про призначення засідання, розгляд має розпочатися о 12:00. Справа розглядається за процедурою спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченої. Йдеться про кримінальне провадження № 42024010000000059, яке було зареєстроване 23 вересня 2024 року. Судовий розгляд здійснюється у справі № 760/16687/25.Справа Наталії Гончарової має особливе значення не лише з погляду персональної відповідальності за співпрацю з окупаційною адміністрацією. Вона стосується ролі освітньої системи у політиці Росії на окупованому півострові та використання освіти як інструменту витіснення української мови, історії й національної ідентичності з життя кримських дітей.Від української посади до роботи в окупаційній адміністраціїДо окупації Криму Росією Наталія Гончарова обіймала посаду міністерки освіти і науки Автономної Республіки Крим.
Після захоплення півострова вона перейшла на роботу до створеного окупаційною владою так званого «міністерства освіти, науки та молоді Республіки Крим», яке очолила навесні 2014 року.На цій посаді вона працювала до 27 листопада 2019 року. Упродовж цього періоду окупаційна адміністрація здійснювала перебудову кримської системи освіти відповідно до російського законодавства, освітніх стандартів і навчальних програм.За версією слідства, діяльність Гончарової полягала не просто у формальному продовженні роботи в освітній установі після окупації. Сторона обвинувачення вважає, що вона свідомо перейшла на бік ворога та сприяла функціонуванню окупаційної адміністрації, зокрема реалізації її політики в освітній сфері.Освіта як інструмент витіснення української ідентичностіОдним із ключових напрямів політики окупаційної влади в Криму стало підпорядкування освітнього простору Російській Федерації. За даними слідства та журналістських розслідувань, у період керівництва Гончарової кримські заклади освіти переводили на російські освітні стандарти, змінювали навчальні програми й підручники,
а український компонент освіти послідовно витіснявся.Зокрема, у матеріалах журналістських розслідувань ідеться про припинення викладання історії України як окремого навчального предмета, запровадження російської п’ятибальної системи оцінювання та скорочення можливостей навчання українською мовою.Ці процеси мали системний характер. Українська мова поступово втрачала місце в освітньому просторі Криму, а навчальний процес дедалі більше використовувався для формування в дітей російської політичної та історичної ідентичності.Особливе значення в цьому контексті має доля українських шкіл і класів, зокрема Української гімназії в Сімферополі. Її історія стала одним із показових прикладів того, як після окупації змінювалося становище української освіти на півострові.Водночас важливо наголосити: наведені обставини є предметом розслідування, доказування та оцінки сторони обвинувачення. Остаточну правову оцінку діям Гончарової має надати суд.Громадська ініціатива та документування ймовірних злочинівВажливу роль у приверненні уваги правоохоронних органів до діяльності представників окупаційної адміністрації відіграла громадська робота з документування порушень і злочинів,
учинених Росією в окупованому Криму.ГО «Кримський Центр» ініціювала звернення до Служби безпеки України щодо необхідності належної правової оцінки діяльності Наталії Гончарової та інших представників окупаційної адміністрації, причетних до реалізації політики в освітній сфері.У відповіді прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя від 12 листопада 2024 року № 20/2-2196вих-24 повідомлялося, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024010000000059 здійснює слідчий підрозділ Головного управління СБУ в АР Крим. Провадження було зареєстроване 23 вересня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111 Кримінального кодексу України.У листі прокуратури також зазначалося, що звернення та долучені до нього матеріали приєднано до матеріалів кримінального провадження, а викладені обставини й документи підлягатимуть перевірці під час досудового розслідування.Ця хронологія важлива: кримінальне провадження було зареєстроване ще 23 вересня 2024 року, тобто до дати відповіді прокуратури. Тому некоректно стверджувати,
що саме звернення стало причиною його первинної реєстрації. Водночас відповідь підтверджує, що громадські матеріали були долучені до вже розпочатого розслідування.Повідомлення про підозру та передання справи до суду19 листопада 2024 року Служба безпеки України склала повідомлення про підозру Наталії Гончаровій у вчиненні державної зради за частиною першою статті 111 Кримінального кодексу України. Публічно про повідомлення підозри стало відомо 15 листопада 2024 року.У матеріалах підозри викладено версію слідства щодо обставин переходу Гончарової на бік окупаційної влади та її діяльності на посаді так званої «міністерки освіти, науки та молоді Республіки Крим».У червні 2025 року прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя передала обвинувальний акт щодо Гончарової до суду. Відтоді справа перейшла до судової стадії.Отже, нинішній розгляд є наступним етапом кримінального провадження, яке включало документування обставин, досудове розслідування, повідомлення про підозру та передання обвинувального акта до суду.Чому ця справа важлива для Криму?
Справа Наталії Гончарової виходить за межі питання про відповідальність однієї посадовиці окупаційної адміністрації. Вона порушує ширшу проблему — відповідальності за перетворення освіти на інструмент окупаційної політики, спрямованої на витіснення української мови, історичної пам’яті та національної ідентичності.Освіта є одним із ключових середовищ формування світогляду дитини. Тому зміна навчальних програм, вилучення української історії, обмеження українськомовного навчання та підпорядкування шкіл російським державним стандартам мають оцінюватися не лише як адміністративні рішення окупаційної влади, а й у контексті ширшої політики Росії щодо асиміляції населення окупованого Криму.Належне розслідування таких дій і судовий розгляд справ щодо посадовців окупаційної адміністрації мають принципове значення для встановлення індивідуальної відповідальності, документування системних порушень та формування доказової бази для майбутніх процесів, пов’язаних із наслідками російської окупації Криму.Громадські ініціативи, які збирають свідчення, документи й аналітичні матеріали та передають їх компетентним органам,
є важливою складовою цього процесу. Водночас відповідальність за повне, ефективне й неупереджене розслідування та підтримання обвинувачення лежить на державних органах.11 листопада суд має продовжити розгляд справи Наталії Гончарової. Для українського суспільства це ще одна можливість привернути увагу до відповідальності тих, хто після окупації Криму долучився до роботи російської адміністрації та реалізації її політики на півострові, зокрема в такій чутливій сфері, як освіта.Нагадуємо, що відповідно до принципу презумпції невинуватості особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.Довідково: кримінальне провадження № 42024010000000059; судова справа № 760/16687/25; Солом’янський районний суд міста Києва. Судове засідання, за наявною інформацією про його призначення, заплановане на 11 листопада 2026 року о 12:00.