Асоціація реінтеграції Криму повідомила Спеціального доповідача ООН про право на продовольство доктора Майкла Фахрі з питань продовольчих систем та прав людини в Криму для майбутнього звіту Доповідача на сесії Генеральної Асамблеї ООН.
«АРК» вказала Доповідачеві, що ключовим викликом для Криму є водна криза, яка виникла саме завдяки політиці російської «влади». З 2014 року Росія протиправно переселила до Криму понад 500 тисяч власних жителів. Крім того, Росія ініціювала великі військові інфраструктурні проекти в Криму, що вимагали масового водопостачання.
Ми вказали Доповідачеві ООН, що необдумана російська військова, економічна та демографічна «політика» в Криму створила водну кризу, яка негативно вплинула на права жителів Криму, включаючи корінне населення Криму. «АРК» наголосила у своєму поданні, що саме окупація та замах на анексію Криму Росією зменшують практичну можливість для українського уряду запобігти та виправити згадану непродуману російську діяльність щодо води та продовольства в Криму.
Як було доведено у звіті «АРК», водна криза в Криму не має ознак «гуманітарної катастрофи»,
як вказує російська пропаганда. Доповідь Асоціації вказувала на дослідження, які показали, що діяльність аграрного сектору Криму наразі забезпечує достатньо високий рівень виробництва продовольства для жителів Криму, тому всі ризики в цьому питанні мають корені виключно у «політиці» Росії на півострові.
Але, як вказала наша Асоціація професорові Фахрі, крім водної кризи, що посилюється «політикою» Росії, деякі інші регіональні проблеми продовольчої системи впливають на реалізацію прав кримчан на продовольство. Зокрема це:
– незаконне захоплення російською «владою» ключових аграрних підприємств Криму, що належать українським державним установам, таким як Національна академія аграрних наук;
– незаконне захоплення російською «владою» системи споживчої кооперації в Криму;
– зміни у питаннях сертифікації та санітарної політики, які «влада» Росії протиправно ініціювала в Криму, які знищили сектор малого аграрного бізнесу на півострові;
– нерегульований рибний промисел у Чорному та Азовському морях з Криму, підконтрольний саме російській «владі»;
– незаконне вилучення бізнес-структурами, підконтрольними органам «влади» Росії, сотень гектарів виноградників, розташованих на південному узбережжі Криму для нелегального будівництва;
– штучне «самовиключення» підконтрольної Росії території зі світового ринку продовольства, в умовах «контр-санкцій» РФ проти європейського продовольчого ринку;
– відсутність науково обґрунтованої аграрної політики в окупованому Криму, відсутність там ефективної боротьби зі шкідниками.