Стало відомо, що РФ подала міждержавну скаргу до Європейського суду з прав людини проти України.
Примітно, що РФ є рекордсменом за кількістю міждержавних скарг, поданих проти однієї країни в ЄСПЛ. Починаючи з 2007 р. проти «недружнього сусіда» Грузія подала 4 міждержавні скарги, Україна — 9. Зокрема, на даний момент ЄСПЛ розглядає чотири міждержавні скарги України: щодо подій в Криму, подій на Донбасі, нападу на українські військові кораблі у Керченській протоці в листопаді 2018 р. та вбивств опонентів російської влади (російських шукачів притулку в інших країнах, українських військових розвідників на території України тощо).
Тепер вперше в історії ЄСПЛ Україна та РФ опинилися на інших «сторонах барикади». Виходячи з інформації, оприлюдненої Генеральною прокуратурою РФ, Україну звинувачують у десяти епізодах, пов’язаними з можливими порушеннями Європейської конвенції з прав людини та її протоколів: 1) події під час Революції Гідності, в Одесі 2 травня 2014 р. та зоні АТО/ООС; 2) свобода слова та ЗМІ; 3) становище російської мови в Україні; 4) ставлення до російських компаній та підприємців в Україні;
5) заявлений обстріл території РФ під час бойових дій на Донбасі; 6) неможливість мешканців ОРДЛО взяти участь у загальнонаціональних виборах в України; 7) перекриття Північно-Кримського каналу; 8) нападів на дипломатичні та консульські установи РФ; 9) збиття малайзійського боїнга MH17; 10) «відмова від надання необхідної правової допомоги російським слідчим органам».
Шанси РФ на те, що ЄСПЛ визнає Україну винною у порушенні прав людини — невеликі
Як ми бачимо, більшість претензій до України стосуються подій на Донбасі та суспільно-політичних подій в нашій державі і пронизані наративами російської пропаганди. Впевнений, що належну правову оцінку цим претензіям дадуть профільні спеціалісти, я лише прокоментую спробу РФ змусити Україну відновити постачання води в окупований Крим Північно-Кримським каналом.
Однак шанси РФ на те, що ЄСПЛ визнає Україну винною у порушенні прав людини внаслідок перекриття Північно-Кримського каналу — невеликі. Відповідно до ст. 55 Четвертої Женевської конвенції, РФ як держава-окупант «зобов’язана за допомогою всіх наявних засобів забезпечити постачання продовольства та санітарних матеріалів цивільному населенню». Так, у січні 2021 р. ЄСПЛ, визнавши прийнятною міждержавну скаргу України проти РФ щодо подій в Криму, вказав, що РФ здійснює ефективний контроль над Кримським півостровом з 27 лютого 2014 р. Це означає, що РФ несе основну відповідальність за дотримання прав людини в Криму починаючи з цієї дати, в тому числі права на безпечну і чисту воду та санітарію. Крім того, минулого року ЄСПЛ відхилив скаргу Красноперекопського рибкомбінату, який вимагав, щоб Україна відшкодувала збитки, які зазнало підприємство внаслідок перекриття Північно-Кримського каналу.