За рік після початку повномасштабної війни окупаційна влада в Криму склала 247 протоколів за дискредитацію російської армії, заклики до миру та висловлювання проукраїнської позиції.
Про це йдеться у дослідженні правозахисної ініціативи "Кримський процес" щодо практики застосування статті 20.3.3 російського кодексу про адмінпорушення на окупованій території півострова. Згідно з результатами постійного спостереження, із 247 адміністративних справ, лише 8 було закрито або відхилено, 4 ще розглядаються, а за 235 призначено покарання.
Аналіз застосування цієї статті показав, що
значна кількість переслідувань стосуються осіб, які розміщують критичні,
пецифічні чи проукраїнські дописи в соціальних мережах. Від загальної кількості
доля саме таких форм “порушень” складає 45%. “В деяких випадках наявність
дискредитації чи спрямованість висловлювань на російську армію викликає суттєві
сумніви, проте жодного разу суд не призначав лінгвістичних експертиз”, -
підкреслюють автори дослідженні. Серед таких прикладів мовчазне оприлюднення
відео ешелону з військовою технікою. Згідно з постановою суду, діями з
оприлюднення військової техніки, кримчанин “дискредитував використання збройних
сил” російської армії.
На другому місці серед справ про
адміністративні правопорушення цього штибу - боротьба з українськими піснями,
гаслами та усним висловлюванням невдоволення щодо війни або дій
“головнокомандувача” російської армії. Загалом протягом року за відданість
українській пісенності в Криму постраждало не менш 14 осіб, з яких 11 додатково
притягнули до відповідальності по іншим статтям адмінправопорушень і позбавили
волі на строки від 5 до 15 діб. За інші усні форми “дискредитації” було
притягнуто до відповідальності що найменше 57 осіб. Як зазначають дослідники,
розглядаючи ці справи, суд здебільшого не допитує свідків правопорушення, а
спирається на матеріали справи, що надали поліціянти.
Серед інших форматів висловлення незгоди з
війною зафіксовані такі, як закидання яйцями військової частини, пошкодження
банерів та наліпок з символікою “спецоперації” і Путіна, а також дія, яка в
судовій постанові описана таким чином: “публічно приколов голку з прапором
України в продукт (заморожений м’ясний виріб), чим виразив свою незгоду з діями
російських збройних сил”.
Загалом за рік досліджень в “Кримському
процесі” приходять до висновків, що застосування статті 20.3.3 російського КпАП
на окупованій території півострова має на меті не профілактику правопорушень, а
виключно придушення зростаючих антивоєнних та проукраїнських настроїв.
