Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв в інтерв'ю проєкту "Крим.Реалії", яке опублікували 13 березня, відповів на запитання, як він уявляє деокупацію Криму від російських загарбників."До 24 лютого 2022 року йшлося лише про мирні, політико-дипломатичні методи для досягнення деокупації, і основний наголос робили на необхідності посилення західних санкцій проти країни-окупанта. Про це йшлося й у стратегії щодо деокупації Криму, ухваленій РНБО (Радою нацбезпеки і оборони України. "ГОРДОН") наприкінці березня 2021 року, і в кінцевому акті міжнародної Кримської платформи в серпні 2021 року", сказав Джемілєв.
За його словами, "навіть після широкомасштабного вторгнення Росії 24 лютого минулого року Україна зробила останню спробу врегулювати питання про Крим у мирний спосіб".
"Українська сторона на переговорах із російською делегацією у Стамбулі в березні 2022 року запропонувала Росії відвести свої війська до кордонів 24 лютого 2022 року, а питання про Крим і Донбас зробити предметом подальших переговорів, до того ж зобов'язуючись не застосовувати сили для їх звільнення протягом кількох років.
Але російська сторона відкинула й цю пропозицію, заявивши, що Крим це "територія Росії" і не може бути предметом переговорів", зазначив Джемілєв.
Він наголосив, що "після тих злочинів, які почало чинити російське вояцтво на окупованих територіях, Україна цілком обґрунтовано й логічно ухвалила рішення, що не може бути жодних переговорів із воєнними злочинцями й терористами".
"Тому, на жаль, залишається лише військовий шлях звільнення. Немає сумніву в тому, що у звільненні Криму, у міру своїх можливостей, братиме участь багато людей, які зберегли вірність своїй країні, своїй батьківщині, і не обов'язково тільки кримські татари, які, звісно ж, мотивованіші й найбільше постраждали від окупації", заявив Джемілєв.
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)
