Саме сьогодні буде цікаво прочитати цей наш новий текст
Не треба бути професіоналом в туризмі, щоб уявляти принципову несумісність туризму і військових дій. Отже для розуміння кримських реалій туристичного сезону 2023 року цілком достатньо прочитати перелік атак за допомогою безпілотних (безекіпажних) повітряних та морських дронів по військовим об'єктам на території Криму з 1 червня по 30 липня 2023 року і водночас подивитись фото інструкцій туристам по проходженню огляду при проїзді мостом через Керченську протоку.
За перші 2 місяці літнього курортного сезону 2023 року в окупованому Криму сталося, як мінімум, 39 атак з використанням безпілотників та ракет на військові та інфраструктурні об'єкти. 10 з них безпосередньо вплинули на транспортні перевезення — автомобільні та/або залізничні.
Звертає увагу, що основний курортно-туристичний регіон Криму — Південний берег, тобто Велика Ялта і Велика Алушта, відсутні на карті повітряних атак. Однак це не означає, що російські туристи там почуваються в безпеці…
Автори, які на власному багаторічному досвіді знають, який вигляд мають набережні та площі основних курортних міст Кримського півострова під час високого сезону,
впевнено роблять висновок, що в 2023 році масового туристичного потоку в Криму просто немає як такого.
Більш того, є всі підстави припускати, що в найближчі дні може спостерігатися суттєвий відтік тих туристів, хто наважився рід час війни спланувати відпочинок в окупованому Криму або відправити на півострів своїх дітей (які автоматично взяли на себе роль «живого щита»).
Південний берег відсутній на карті повітряних атакКоли ви зустрічаєте в ЗМІ офіційні оцінки туристичного потоку в Криму, треба розуміти, що вони мають пропагандистський характер і є завищеними в 2−3 і навіть в 4 рази. Вони враховують всіх, хто в'їжджає на півострів, у тому числі, додаткове наявне населення в кількості близько 1 млн осіб, включно з військовими та членами їхніх сімей, що переїхали до Криму з Росії після окупації 2014 року, та можуть по декілька разів на рік виїжджати до РФ та повертатися. Кількість ночівель в туристичних закладах не публікується.
У зв’язку з окупацією і Великою війною в Криму докорінно змінилася і продовжує змінюватися туристична логістика. До окупації у 2000-х роках сформувалися стійкі багаторічні пропорції транспортних туристичних потоків:
67% - залізничним транспортом, 20% - автомобілем, 13% - літаком.
У 2015−2017, за даними окупаційного «уряду Криму», із загального числа гостей Криму 45% прибуло авіатранспортом, 41% - поромною переправою; 14% -автотранспортом. 15 травня 2018 було відкрито автомобільну частину мосту через Керченську протоку, 25 грудня 2019 — залізничну частину для пасажирського транспорту і 30 червня 2020 — для вантажного; у зв’язку з цим, показники логістики ще більш змінилися. У 2020 до окупованого Криму приїхали автотранспортом 70%, авіатранспортом — 25%, залізницею — 5%.
Після початку Великої війни єдиний кримський аеропорт в Сімферополі перестав функціонувати, а міст через Керченську протоку неодноразово зазнавав атак і пошкоджень, тобто потік авіаційних туристів перестав існувати, а користування мостом через Керченську протоку стало ризикованим.
Зауважимо, що система звітності за кількістю туристів є «статистичною традицією» радянських часів. У ті роки цей показник розраховувався за кількістю проданого хлібу в умовах, коли весь хліб вироблявся на державних підприємствах (як правило,
це були 1−2 підприємства в кожному місті). В ті часи такий оціночний показник мав сенс. Після переходу виробництва хліба до величезної кількості приватних пекарень така статистика зовсім перестала бути адекватною.
У 2010−2013 роках в кримській туристичні галузі розпочався перехід до розрахунків обсягу туристичного потоку через прийнятий у світі показник «кількості ночівель». Але завершити цей перехід до окупації Криму не встигли.
В таких умовах оцінити реальну кількість туристів можливо через показник «середньої тривалості перебування туристів в Криму». У 1980-х роках (коли було досягнуто максимального показника кількості туристів — 8,3 млн осіб у 1988 році) середня тривалість перебування одного туриста в Криму складала 20 -24 дні. В умовах СРСР це відповідало стандартній тривалості щорічної відпустки.
У 2000-х роках середня тривалість перебування туристів в Криму скоротилася до 10−14 днів. Це відповідало новим тенденціям на ринку праці. У роки окупації Криму, за даними місцевої статистики, цей показник скоротився до 7 днів.
Наприклад, окупаційні органи влади Криму відзвітували,
що у 2019 році Крим прийняв 7,43 млн осіб. З урахуванням даних щодо середньої тривалості перебування туриста 7 днів, реальну кількість туристів у порівнянні зі статистикою 1980-х років (8 млн осіб, середня тривалість перебування 20−24 дні) можна оцінити у розмірі близько 2−2,5 млн осіб.
Реальний розмір туристичного потоку до окупованого Криму до початку Великої війни складав до 2,5 млн осіб на рік — тобто в 2−2,5 рази менше, ніж розрахункова оцінка кількості туристів до окупації (5−6 млн осіб, 10−14 днів) та в 3,2 рази менше, ніж в радянські часи (8 млн осіб, 20−24 дні).
Реальний розмір туристичного потоку до окупованого півострову в 2022 році можна оцінити в розмірі до 1,5 млн осіб, а в поточному 2023 році він за наявними даними зменшення бронювань може бути оцінений в розмірі до 1 млн осіб у річному вимірі (за умови, якщо сезон 2023 все ж буде продовжуватись у вигляді «екстремального туризму під обстрілами»).
Текст опубліковано здозволу автора
Оригінал
Приєднуйтесь донашого телеграм-каналуПогляди NV
