Наше видання продовжує серію публікацій, присвячених зловживанням у сфері закупівель вугілля. Останнім часом до редакції дедалі частіше надходять звернення від читачів, які стурбовані ситуацією, що склалася у Кіровоградській області. І це не випадково, адже цей регіон газифіковано лише на 25%, через що значна кількість комунальних закладів — ліцеїв, шкіл, дитячих садків — критично залежить від стабільних поставок вугілля. Така ситуація створює сприятливі умови для махінацій, якими не гребують недобросовісні постачальники, прагнучи нажитися на потребах громад.
Головною фігурою нашого розслідування є особа, маловідома широкому загалу, але добре знана на Кіровоградщині — Івасик Людмила Анатоліївна. Ця жінка є власницею та директором нещодавно створеної компанії ТОВ «УКРВУГІЛЛЯ-РЕСУРС», а також власницею і колишнім директором ТОВ «ЕНЕРГОПАЛ». І варто зазначити, що її справи процвітають надзвичайно успішно.
Починаючи з середини лютого 2025 року, товариство з обмеженою відповідальністю «УКРВУГІЛЛЯ-РЕСУРС» з дивовижною легкістю здобуло перемогу в чотирьох тендерах,
предметом яких стала поставка 1100 тон вугілля. Загальна сума контрактів склала 14 018 354 гривень, що еквівалентно 12 743 гривням за одну тонну. Замовниками виступили, як і очікувалося, представники освітньої сфери, зокрема:
- Відділ освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Знам’янської міської ради;
- Державний навчальний заклад «Олександрійський професійний ліцей»;
- Відділ освіти виконавчого комітету Помічнянської міської ради;
- Комунальна установа «Центр моніторингу та аналізу діяльності закладів освіти» Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області.
Освітяни діяли напрочуд оперативно, провівши закупівлі в стислі терміни, однак при цьому відхилили всі більш економічно вигідніші пропозиції. Однією з ключових умов тендеру було надання повного пакету документів протягом лише однієї години — вимога, яку найшвидше виконав саме ТОВ «УКРВУГІЛЛЯ-РЕСУРС».
Цікаво, що ця оперативність супроводжувалася максимальною ціною за тонну вугілля. Квапливість замовників викликає подив, адже терміни поставки, згідно з умовами контрактів, розтягнуті до кінця 2025 року, що робить такий поспіх незрозумілим.
Не менш дивним виглядає вибір освітянами формату закупівлі — запиту (ціни) пропозицій. На відміну від відкритих торгів, цей механізм не передбачає аукціону, який дозволив би учасникам змагатися між собою, знижуючи ціну. Така конкуренція могла б суттєво зекономити бюджетні кошти, що, безумовно, пішло б на користь громаді. Натомість обраний формат, схоже, зіграв на руку лише одному учаснику — ТОВ «УКРВУГІЛЛЯ-РЕСУРС».
Очевидно, у замовників були власні причини для того, щоб провести закупівлі в прискореному темпі та придбати вугілля за максимальною ціною — 12 743 гривні за тонну. Проте, поспілкувавшись із різними постачальниками, ми з’ясували цікавий факт: через аномально теплу зиму комерційна ціна на вугілля не лише не зросла, а й коливається в межах 8000–9500 гривень за тонну з урахуванням доставки до Кіровоградської області.
Саме такі види вугілля, які обрали замовники, доступні на ринку за цією ціною. Таким чином, бюджет уже зазнав переплати в розмірі від 3200 до 4700 гривень за кожну тонну.
На перший погляд, за таку високу ціну можна було б очікувати, що ТОВ «УКРВУГІЛЛЯ-РЕСУРС» поставить вугілля виняткової якості. Однак, як часто буває, «диявол криється в деталях». У договорі з’явилася, на перший погляд, незначна правка: «До якісних показників, зазначених у пункті 2.1.3 цього договору, при контрольних відборах проб вугілля на підставі ДСТУ 4096-2002 та ГОСТ 10742-71 застосовується базова абсолютна похибка ±15%». Ця зміна дозволила постачальнику привезти вугілля зовсім іншого класу, ніж очікувалося. При цьому зазначені стандарти — ДСТУ 4096-2002 та ГОСТ 10742-71 — рекомендують похибку лише на рівні ±2%, що є загальноприйнятою нормою в усій вугільній промисловості. Таким чином, завдяки цій «дрібниці» якість товару суттєво поступається заявленій, а бюджет зазнає додаткових втрат.
Що це все означає? Найпоширенішою маркою вугілля, яку обрали замовники, є вугілля Г 13-100 із заявленою зольністю 23,
5%. Однак, із застосуванням похибки в ±15%, прописаній у договорі, ТОВ «УКРВУГІЛЛЯ-РЕСУРС» отримує можливість поставити вугілля із зольністю аж до 38,5%. У розмовах із виробниками вугілля ми з’ясували, що вугілля марки Г із фракцією від 13 до 100 мм із такою зольністю в них просто немає. У процесі збагачення та сортування зольність зазвичай знижується, і єдине, що можуть запропонувати постачальники з показником зольності до 38%, — це шахтне вугілля марки Г із фракцією від 0 до 200 мм. Його ціна з доставкою до Кіровоградської області становить усього 5700 гривень за тонну.
Таким чином, різниця в ціні вражає: ТОВ «УКРВУГІЛЛЯ-РЕСУРС» за сприяння замовників на поставці 1100 тонн вугілля заробить майже 7,5 мільйонів гривень, що дорівнює націнці більше ніж в 100%! Звідки взялася ця загадкова похибка в 15% і чому вона з’явилася саме в цих закупівлях? Схоже, пані Івасик вирішила перейняти досвід своїх колег, про яких ми згадували в попередньому розслідуванні: «В Україні викрито вугільну схему, через яку замерзають діти у садочках та школах» Аналіз останніх закупівель показав,
що ці дві групи, ймовірно, досягли взаєморозуміння й не заважають одна одній «освоювати» тендери за максимально завищеними цінами.
Здавалося б, 7,5 мільйонів гривень — це вже значна сума, але, як виявляється, для таких осіб цього замало. ТОВ «УКРВУГІЛЛЯ-РЕСУРС» ще й не стало на облік як платник ПДВ, хоча законодавство чітко зобов’язує постачати вугілля з урахуванням цього податку. Таким чином, ще 2,3 мільйона гривень пані Івасик покладе собі в кишеню. Загальний «заробіток» склав майже 10 мільйонів гривень — саме на таку суму буде урізано бюджет шкіл і ліцеїв, які стали жертвами цієї схеми.
Звісно, Івасик Людмила Анатоліївна — далеко не новачок у подібних справах. Вона активно діє у тісному співробітництві з організованим злочинним угрупованням Лебединського Євгена Михайловича, який, своєю чергою, прямо чи опосередковано контролює низку компаній. Серед них — ТОВ «ТВК «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ», ПП «ПРОФІТПОСТАЧ», ПП «ПРОФІТПАЛ», та інші. Наприклад, ТОВ «ЕНЕРГОПАЛ» неодноразово виступало «підігруючою» стороною в численних торгах у Кіровоградській, Миколаївській та Дніпропетровській областях,
сприяючи інтересам групи Лебединського.

Лебединський Євген
Виникає логічне запитання: невже правоохоронні органи цього не помічають? Відповідь, однак, не дивує. За інформацією, отриманою від двох незалежних джерел, Івасик Л.А. у приватних бесідах хвалиться своїми зв’язками з місцевою прокуратурою та СБУ. Більше того, вона використовує ці контакти, щоб усунути конкурентів, які стають на заваді її планам. І дійсно, якщо проаналізувати повідомлення Кіровоградської обласної прокуратури, то жодних підозр чи навіть порушених справ щодо згаданих нами компаній не знайти. Натомість розслідування ведуться проти інших постачальників, які, судячи з усього, є прямими конкурентами Івасик.
Усвідомлюючи, що на підтримку місцевих правоохоронних органів розраховувати не доводиться, сподіваємося, що ситуація в Кіровоградській області приверне увагу центральних правоохоронних структур. Лише вони зможуть дати належну оцінку діям як своїх підлеглих на місцях, так і замовників разом із їхніми постачальниками.