Сьомий апеляційний адміністративний суд підтвердив: затримка виплати пенсійних сум, у тому числі донарахованих за рішенням суду, є підставою для компенсації втрати частини доходів. Відповідний обов’язок покладається на орган, який здійснює виплату, зокрема на орган Пенсійного фонду.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін.
Обставини справи №240/23881/25Позивач оскаржив бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів.
Передумовою спору стали два попередні рішення Житомирського окружного адміністративного суду:
- від 10 травня 2022 року — про перерахунок та виплату пенсії з 1 грудня 2019 року;
- від 12 жовтня 2023 року — про нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії.
Позивач звернувся до суду з вимогою визнати таку бездіяльність протиправною та зобов’язати відповідача провести нарахування і виплату компенсації.
Суд першої інстанції позов задовольнив. Пенсійний фонд оскаржив це рішення.
Оцінка апеляційного судуАпеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та виклав такі правові підходи.
Компенсація є обов’язковою у разі затримки доходів
Суд застосував положення Закону України № 2050-ІІІ та Порядку № 159, відповідно до яких:
- компенсація проводиться у разі затримки виплати доходів на один і більше календарних місяців;
- до доходів належать, зокрема, пенсії та всі передбачені до них доплати;
- обов’язок щодо компенсації покладається на орган, що здійснює відповідні виплати.
Суд наголосив, що компенсація втрати частини доходів нараховується незалежно від порядку та підстав нарахування доходу, підлягає виплаті як у разі добровільного нарахування, так і при виконанні судового рішення.
Отже, донараховані за рішенням суду суми пенсії є доходом у розумінні Закону № 2050-ІІІ, а їх несвоєчасна виплата є підставою для компенсації.
Відсутність попереднього нарахування не впливає на право
Суд окремо підкреслив: право на компенсацію не ставиться у залежність від того, чи були відповідні суми попередньо нараховані, але не виплачені.
Юридично значущими є обставини:
- чи було порушено строки виплати доходу;
- коли фактично здійснено виплату;
- чи підтверджено право на відповідний дохід (зокрема, судовим рішенням).
Суд звернув увагу, що така компенсація:
- спрямована на відновлення купівельної спроможності доходу;
- зумовлена інфляційними процесами та зростанням цін;
- не є разовою виплатою у звичайному розумінні.
Апеляційний суд підкреслив, що обчислення суми компенсації здійснює відповідний орган (зокрема, Пенсійний фонд); суд не підміняє цей орган, а лише перевіряє законність його дій або бездіяльності.
Висновок судуКолегія суддів дійшла висновку, що:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не здійснило нарахування та виплату компенсації всупереч вимогам законодавства;
- суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та застосував норми матеріального і процесуального права;
- доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків.
Постанова набрала законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню як справа незначної складності.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
