Вироком Хорольського районного суду від 5 серпня 2026 року місцевого мешканця Івана С. визнано винним у вбивстві співмешканки та засуджено до 13 років позбавлення волі.
Життя пари та факти про домашнє насильствоІван та потерпіла Катерина мешкали у селі Куторжиха Хорольської громади. З 2023 року вони доглядали літню власницю будинку, а після її смерті навесні 2024 року залишилися жити у цьому будинку. Гроші здобували, збираючи та здаючи пластик із місцевих сміттєзвалищ.
За показами матері загиблої та місцевого соціального працівника, Катерина перебувала на обліку у лікаря-психіатра, а стосунки з чоловіком характеризувалися систематичним домашнім насильством. Жінка фіксувала факти фізичних ушкоджень, опіків від цигарок та втручань у її кошти, а також скаржилася на погрози щодо рідних у разі спроб розірвати стосунки. Суд встановив, що Іван С. у 2021–2022 роках уже притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічні дії проти колишньої дружини.
Обставини нападу та спроби приховати злочинПодія сталася на початку літа 2024 року. У вечірній час обвинувачений разом із матір’ю та двома знайомими вживав алкоголь у господарстві.
Після повернення Катерини з Хорола між нею та Іваном виникла сварка: чоловік звинуватив співмешканку в тому, що вона нібито залишила його матір саму в місті.
Із господарської будівлі Іван узяв граблі з дерев’яним держаком і завдав жінці численних ударів. Щоб подолати опір, він відтягнув потерпілу за будинок, прив’язав мотузкою до дерева та продовжив бити. Пізніше відв’язав, перетягнув до лавки й далі завдавав ударів, поки жінка не припинила дихати. На момент смерті вона була в кофті з блискітками та білих кросівках.
Під час нападу в будинку перебували матір нападника з малолітнім сином та один знайомий; ще одна жінка була на вулиці і просила припинити побиття, але їй загрожували фізичною розправою.
Вранці Іван змусив свідків допомогти приховати тіло: його замотали у біле простирадло, поклали на господарський візок, відвезли на стихійне сміттєзвалище за покинутим будинком і закопали. Перші кілька тижнів обвинувачений говорив соціальному працівнику, що співмешканка поїхала до матері.
Через побоювання, що свідки звернуться до поліції, Іван разом зі знайомим викопав поховання.
Через ступінь розкладання з могили дістали лише череп із нижньою щелепою. Череп поклали в пакет разом із новою білою сукнею в горошок і губною помадою, після чого перенесли на вулицю Гагаріна та закопали у заздалегідь підготовленій ямі.
Розслідування, суд і вирокЧоловіка затримали в жовтні 2024 року. Свідки під час слідчих дій вказали на місця поховань, де правоохоронці ексгумували рештки. ДНК-експертиза за матеріалом матері підтвердила особу загиблої.
На суді обвинувачений не визнав провину й заявив, що Катерину нібито вбив знайомий, а він нібито намагався надати допомогу та знервовано допоміг закопати тіло. Суд відхилив цю версію: висновки судово-медичних експертів свідчили про тяжкість травм — переломи лопаток та крововилив під мозкові оболонки — що узгоджувалося з послідовними показами свідків та результатами слідчих експериментів.
За вироком Івана С. визнано винним за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України та призначено покарання у вигляді 13 років позбавлення волі. Крім того, з нього стягнуть понад 160 тис. грн на користь держави для відшкодування процесуальних витрат на експертизи. Кісткові рештки загиблої суд постановив повернути її матері для поховання.
