20 лютого 2022 року чоловік виїхав з України до Шенгенської зони. Через чотири дні почалося повномасштабне вторгнення. Згодом саме ця дата з паспорта стала частиною спору за тимчасовий захист у Чехії. Тепер у справі є фінальна відповідь Вищого адміністративного суду Чехії: українець програв, але суд водночас підтвердив важливий для інших заявників принцип — один штамп у паспорті ще не розповідає, де людина насправді жила до війни.
Ухвалу у справі 1 Azs 92/2026-73 NSS виніс 31 серпня, а 1 вересня її оприлюднили в судовій базі. Касаційну скаргу заявника відхилили як неприйнятну. Цим розгляд справи завершився.
Чехія Онлайн зіставила нову ухвалу з попередніми рішеннями NSS, на які посилається сам суд. Картина виходить досить проста: фізична відсутність в Україні саме 24 лютого 2022 року не вирішує справу сама по собі. Суд дивиться, де до початку війни був фактичний центр життя людини — těžiště zájmů
Чому українець програв цю справуУ цього заявника за датою виїзду стояла значно довша історія. Міський суд у Празі встановив, що протягом 2020–2022 років чоловік багато разів і надовго виїжджав до Шенгенської зони та проводив там значно більше часу,
ніж в Україні.
Він мав дозвіл на проживання у Польщі й активно ним користувався. Суд також врахував його зв’язки з Чехією: у матеріалах справи згадується, що вже у вересні 2022 року чоловік намагався отримати чеський дозвіл на проживання і посилався на тривалі стосунки з дівчиною та знайомих у Чехії.
Тому справа вперлася не в сам штамп від 20 лютого. Суди побачили ширшу картину й дійшли висновку, що ще до вторгнення těžiště zájmů заявника вже перемістилося за межі України. NSS погодився, що нижчий суд застосував сформовану практику правильно.
Що NSS сказав про 24 лютогоУ новій ухвалі суд знову повернувся до формулювання pobývající na Ukrajině před 24. únorem 2022 — тобто проживання в Україні перед 24 лютого 2022 року.
Для суду йдеться про реальне, стабільне й триваліше проживання. Людина могла фізично перебувати за кордоном у день вторгнення, але це ще не дає повної відповіді про її життя до війни.
Так само окремий дозвіл на проживання в Польщі, Чехії чи іншій державі не описує всю ситуацію. Значення має, як людина ним користувалася, скільки часу проводила за кордоном,
чи поверталася в Україну і де залишалися її постійні зв’язки.
| Що бачимо в документах | На що дивиться суд |
|---|---|
| 24 лютого людина була за кордоном | Де вона стабільно жила перед війною |
| Є польська або інша іноземна віза чи дозвіл | Як довго і для чого цим дозволом реально користувалися |
| Виїзд відбувся ще до 24 лютого | Чи був це тимчасовий виїзд, чи фактичне перенесення життя за кордон |
| Є кілька років поїздок через кордон | Скільки часу людина реально проводила в Україні та за її межами |
Тоді українець виїхав до Шенгенської зони ще 8 лютого 2022 року — на 16 днів раніше за початок вторгнення. МВС побачило дату в паспорті й повернуло його заяву як nepřijatelná žádost Але суд установив, що однієї дати недостатньо, щоб зробити висновок про перенесення життя за межі України. У серпні NSS не підтримав касацію МВС.
У нинішній справі чоловік виїхав пізніше — 20 лютого. Але за цією датою стояли тривалі перебування за кордоном протягом попередніх років, польські документи та інші зв’язки поза Україною. Результат вийшов протилежним.
Різниця між цими справами — не дванадцять днів. Різниця в тому, що суд побачив за цими датами.
Раніше Чехія Онлайн проаналізувала 12 судових справ про відмови українцям у тимчасовому захисті в Чехії Нова ухвала добре доповнює цю картину: однаковий штамп у паспорті у двох людей може приховувати зовсім різні історії проживання.
Для заявника зі справи 1 Azs 92/2026-73 судовий шлях завершився 31 серпня. NSS залишив результат його справи без змін і прямо зазначив, що нижчий суд правильно оцінив, де до початку повномасштабної війни був центр його інтересів.
Найважливіше про Чехію, українців у Чехії та події у світі
Приєднуйтесь до нас у Telegram та Facebook
