Оболонська окружна прокуратура міста Києва через суд домагається визнання за державою права власності на самочинно збудований триповерховий комплекс, який фактично використовують як готель. Позов подали до Оболонського районного суду столиці в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Києві та Київській області.
Спір стосується нерухомості загальною площею понад 520 квадратних метрів. Право власності на об’єкт, за даними прокуратури, було незаконно зареєстроване за приватною компанією та кількома фізичними особами. Наразі суд має перевірити законність набуття прав на будівлю, обставини її появи та підстави для проведення реєстраційних дій.
За матеріалами справи, комплекс розташований на земельній ділянці державної власності в Оболонському районі Києва. Земля перебуває у постійному користуванні державного підприємства та має сільськогосподарське призначення. Водночас на цій території з’явилася капітальна триповерхова споруда, яку використовують для розміщення гостей.
Як гараж перетворився на багатоповерховий об’єктПрокуратура стверджує,
що початково на земельній ділянці був зареєстрований звичайний гараж площею близько 40 квадратних метрів. Надалі в документах його площу штучно збільшили приблизно до 540 квадратних метрів. Після цього об’єкт оформили як окрему нежитлову будівлю площею 490,8 квадратного метра та присвоїли їй нову адресу.
Такі зміни дали змогу створити видимість законного існування самостійного об’єкта нерухомості. Надалі будівлю неодноразово перепродавали, а згодом внесли до статутного капіталу товариства. На думку правоохоронців, послідовність таких операцій могла бути спрямована на ускладнення повернення майна державі та створення формальних перешкод для виконання судового рішення.
У прокуратурі наголошують, що йдеться не просто про зміну власника нерухомості. Ключовим питанням є законність будівництва на державній землі, цільове призначення ділянки та можливість використання її для розміщення готельного комплексу. Якщо будівництво здійснювалося без належних дозвільних документів, об’єкт може мати статус самочинного.
Самочинне будівництво, зокрема, означає спорудження об’єкта без відповідного права на виконання будівельних робіт,
без належно затвердженого проєкту або на земельній ділянці, яка не була відведена для такої мети. У подібних ситуаціях сама реєстрація права власності не усуває порушень і не змінює правового статусу землі.
Попереднє рішення про знесення не виконалиЗа інформацією прокуратури, раніше суд уже задовольнив позов про знесення спірної будівлі. Проте відповідач не виконав це рішення. Після цього, як зазначають правоохоронці, були проведені додаткові реєстраційні дії, які ускладнили його реалізацію.
Зокрема, об’єкт почали оформлювати як іншу нерухомість, змінювали його характеристики, площу та юридичний статус. У подальшому майно переходило від одного власника до іншого, а внесення будівлі до статутного капіталу товариства створило додатковий ланцюг правовідносин. Через це для захисту інтересів держави прокуратура обрала інший спосіб судового реагування.
У новому позові прокурори просять визнати за державою право власності на самочинно збудований комплекс. Одночасно вони вимагають скасувати рішення про державну реєстрацію прав приватної компанії та фізичних осіб. У разі задоволення позову відповідні записи мають бути вилучені з реєстру,
а спірний об’єкт — повернутий у правову сферу державної власності.
Для держави та громади Києва такі справи мають принципове значення, оскільки незаконне будівництво на публічній землі може призводити до фактичного вибуття цінних територій з державного користування. Особливо гостро це питання постає тоді, коли земельну ділянку використовують не за цільовим призначенням, а на її території створюють комерційну нерухомість.
Що вирішуватиме судОболонський районний суд Києва відкрив провадження у справі. Під час розгляду суд має дослідити документи на земельну ділянку, історію реєстрації об’єкта, законність будівельних робіт, підстави для зміни площі та адреси, а також обставини подальшого відчуження нерухомості.
Окрему увагу, ймовірно, буде приділено тому, чи мали власники законні підстави для набуття права на будівлю та чи могли реєстратори проводити відповідні дії після ухвалення рішення про її знесення. Також суд оцінить, чи порушує спірний об’єкт права держави як власника земельної ділянки.
Водночас відкриття провадження не означає автоматичного визнання вини відповідачів або остаточного встановлення всіх обставин. Кожна зі сторін матиме можливість надати докази, заперечення та пояснення. Остаточне рішення буде ухвалене за результатами судового розгляду.
Прокуратура очікує, що судовий захист дасть змогу припинити незаконне використання державної землі та відновити права держави на спірний об’єкт. Якщо позов задовольнять, це може стати підставою для скасування приватних реєстрацій, повернення нерухомості державі та подальшого вирішення питання щодо її використання відповідно до вимог законодавства.
Наразі судовий розгляд триває. Подальша доля триповерхового комплексу, який функціонує як готель у Києві, залежатиме від доказів сторін та висновків суду щодо законності будівництва, оформлення майна і проведених реєстраційних операцій.