Українські правоохоронці завершили досудове розслідування щодо 55-річного командувача 1-ї танкової армії Західного військового округу збройних сил російської федерації. Обвинувальний акт стосовно російського генерала скерували до суду. За матеріалами слідства, саме він координував дії підпорядкованих підрозділів під час початкового етапу повномасштабного вторгнення та планував операцію із захоплення частини Сумської області для подальшого наступу на Київ.
Командувачу інкримінують ведення агресивної війни за частиною 2 статті 437 Кримінального кодексу України. Йдеться про кримінальне правопорушення, пов’язане з плануванням, підготовкою, розв’язуванням і веденням агресивної війни. Остаточну оцінку доказам має надати суд, адже відповідно до принципу презумпції невинуватості людина вважається невинною, доки її провину не буде доведено в законному порядку.
План наступу на Сумщину та КиївЗа даними українських слідчих, на початку повномасштабного вторгнення командувач 1-ї танкової армії рф ставив бойові завдання підлеглим частинам, визначав напрямки їхнього руху та координував взаємодію між підрозділами.
У межах задуму близько 30 тисяч російських військовослужбовців мали прорвати державний кордон України, встановити контроль над частиною Сумської області та створити плацдарм для розвитку наступу в напрямку столиці.
Слідство вважає, що Сумщина розглядалася російським командуванням як один із ключових маршрутів для просування вглиб України. Захоплення територій області мало забезпечити російським військам вигідні позиції, можливість накопичення сил і подальше розгортання наступальної операції. Одним із головних заявлених напрямків такого просування був Київ.
До складу 1-ї танкової армії входили танкові, мотострілецькі, артилерійські, зенітно-ракетні, інженерно-саперні та інші підрозділи. На озброєнні армії перебували танки, бойові машини піхоти, бронетранспортери, артилерійські системи, реактивні системи залпового вогню, безпілотні літальні апарати та ракетні комплекси. Така структура, за оцінкою слідства, давала угрупованню змогу вести масштабні бойові дії, завдавати ударів по позиціях українських військ і підтримувати просування наземних підрозділів.
Правоохоронці встановлюють роль командувача не лише в загальному плануванні наступу,
а й у безпосередньому управлінні підрозділами. Йдеться про віддання наказів, визначення завдань для військових частин, координацію переміщення техніки та організацію бойового забезпечення. Усі ці обставини були вивчені під час досудового розслідування.
Наслідки бойових дій на території областіУ лютому та березні 2022 року підрозділи 1-ї танкової армії діяли на території Сумської області. Російські військові окупували низку населених пунктів, намагалися просуватися українською територією та утримувати захоплені позиції. Частина громад області опинилася в зоні активних бойових дій, а цивільне населення було змушене залишатися під постійною загрозою обстрілів і авіаційних ударів.
За даними правоохоронців, унаслідок бойових дій на Сумщині загинули 137 цивільних. Серед загиблих були восьмеро дітей. Окрім людських втрат, регіон зазнав значних руйнувань. Пошкоджень зазнали житлові будинки, адміністративні споруди, об’єкти енергетики, транспортна інфраструктура та інші об’єкти, необхідні для нормального життя громад.
Під час окупації частини області мешканці населених пунктів повідомляли про обстріли,
руйнування майна, порушення права на безпеку та свободу пересування. Зібрані матеріали можуть мати значення для встановлення не лише безпосередніх виконавців злочинів, а й військових посадовців, які ухвалювали рішення та керували підрозділами.
Українські слідчі ідентифікували військові частини російської армії, що діяли на території області, визначили їхню чисельність, склад, озброєння та ймовірні маршрути пересування. Також правоохоронці документували факти воєнних злочинів, які, за їхньою версією, могли бути скоєні російськими військовослужбовцями під час окупації та бойових дій.
Докази у справі та подальший розглядДосудове розслідування проводили слідчі Управління Служби безпеки України в Сумській області у взаємодії з міжнародними фахівцями з питань документування воєнних злочинів. У межах кримінального провадження правоохоронці систематизували отримані відомості, зіставляли дані про переміщення військ, аналізували документи та інші матеріали, що можуть підтверджувати структуру управління російським угрупованням.
Окрему увагу приділяли встановленню вертикалі командування.
Для справ про міжнародні злочини важливо визначити, хто саме віддавав накази, які завдання отримували підрозділи, якими були наслідки виконання цих наказів і чи могли командири запобігти злочинам або припинити їх. Саме тому слідчі досліджують не лише події на місцях, а й рішення військового керівництва.
Передання обвинувального акта до суду означає завершення етапу досудового розслідування та початок судового розгляду. Надалі суд має перевірити зібрані докази, оцінити аргументи сторони обвинувачення і захисту та встановити, чи доведено вину обвинуваченого. Російський військовослужбовець, якому висунули обвинувачення, може перебувати за межами України, що створює додаткові труднощі для його фактичного притягнення до відповідальності.
Україна продовжує розслідувати злочини, пов’язані з повномасштабною агресією росії. Встановлення командирів, які планували та координували наступальні операції, є важливою частиною роботи з притягнення до відповідальності не лише безпосередніх виконавців, а й військово-політичного керівництва, причетного до розв’язання війни та організації бойових дій проти цивільного населення.
