Артем Шарлай, який ще задовго до великої війни брав участь у проросійських рухах у Запоріжжі, після захоплення Мелітополя отримав від окупантів можливість контролювати релігійне життя цілого регіону. Тепер українські слідчі інкримінують йому вже не лише колабораціонізм, а й причетність до переслідування священників, обшуків та їхнього примусового видворення з окупованої території.
15 жовтня 2026 року Головне слідче управління СБУ повідомило Шарлаю про підозру за ч. 1 ст. 438 КК України — порушення законів та звичаїв війни. Подробиці кримінального провадження оприлюднив проєкт «Книга катів українського народу».
Артем Шарлай. Фото з архіву РІА Південь
До Мелітополя прибув у перші дні окупації Артем Шарлай — уродженець Запоріжжя 1977 року народження. РІА Південь докладно розповідав про нього ще у 2023 році, простеживши шлях Шарлая від проросійської «Слов’янської гвардії» до посади в окупаційній адміністрації.
Читайте також: «Від скіфського золота до “депутатського” крісла»: СБУ повідомила про нову підозру Горлачову Шарлай багато років був соратником відомого пропагандиста Володимира Рогова.
Ще у 2007 році він очолював проросійську організацію «Слов’янська гвардія», а у 2014 році активно брав участь в Антимайдані в Запоріжжі.
13 квітня 2014 року Шарлай опинився серед учасників проросійського мітингу на Алеї Трудової слави, учасники якого вимагали створення так званої «Запорізької народної республіки». Акція завершилася знаменитою «яєчною неділею»: запоріжці оточили проросійських активістів і кілька годин закидали їх яйцями та борошном.
Артем Шарлай (ліворуч, позначений червоним) під час «яєчної неділі» в Запоріжжі. Фото з архіву РІА Південь
Пізніше Шарлай опинився на окупованій частині Донбасу. Після початку повномасштабного вторгнення РФ він прибув до Мелітополя ще у лютому 2022 року і перебував тут із перших днів окупації. До призначення на посаду у створеній росіянами адміністрації він значився помічником Рогова.
Із проросійського активіста — у «головного з релігії» Після захоплення міста Шарлай очолив так званий відділ по роботі з релігійними організаціями окупаційної адміністрації Запорізької області. Фактично через цю структуру окупаційна влада отримала механізм контролю над релігійними громадами.
Шарлай публічно називав протестантські та інші непідконтрольні Москві релігійні організації «сектами», звинувачував їх у роботі на іноземні спецслужби та заявляв про необхідність перевірки їхньої діяльності.
У вересні 2023 року Шарлай отримав підозру в колабораційній діяльності. Слідство встановило, що він добровільно обійняв керівну посаду у створеному окупантами «департаменті соціально-політичних комунікацій та інформаційної політики».
20 червня 2024 року Комунарський районний суд Запоріжжя виніс Шарлаю заочний обвинувальний вирок за ч. 5 ст. 111-1 КК України. Його засудили до 10 років позбавлення волі із забороною протягом 15 років обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування і конфіскацією майна.
Але нове кримінальне провадження стосується вже не самого факту роботи Шарлая на окупаційну адміністрацію, а конкретних епізодів переслідування людей на релігійному ґрунті.
Передавав інформацію про священників російським спецслужбам За версією слідства, використовуючи своє становище, Шарлай збирав інформацію про релігійні громади Мелітополя та передавав її співробітникам ФСБ РФ.
Особливу увагу приділяли священнослужителям, які після захоплення міста щодня збиралися на центральній площі Мелітополя для спільної молитви за Україну та відкрито виступали проти окупації.
Як стверджують правоохоронці, отримані відомості російські спецслужби згодом використовували під час проведення обшуків, допитів та затримань.
Шарлай також організував зустріч із представниками релігійних організацій Мелітополя, серед яких були священники Української греко-католицької церкви. Від них вимагали продемонструвати лояльність окупаційній адміністрації та перереєструвати релігійні громади за російським законодавством.
За даними слідства, священнослужителі також мали припинити богослужіння українською мовою, відмовитися від молитовного поминання української влади та армії і розірвати канонічне підпорядкування церковним центрам в Україні.
Священники УГКЦ виконувати ці вимоги відмовилися. Після цього почалися репресії.
Обшуки, побиття та примусове видворення Один зі священників, за матеріалами слідства, щонайменше сім разів зазнавав тиску під час допитів співробітниками ФСБ.
25 листопада 2022 року під час обшуку в храмі його побили та надягали йому на голову пакет. Того ж дня священника затримали, примусово вивезли до лінії розмежування в районі Василівки та під погрозами змусили пішки перейти на підконтрольну Україні територію.
Ще один епізод стався 1 грудня 2022 року під час обшуку за місцем служіння та проживання священника греко-католицької парафії Різдва Пресвятої Богородиці.
Слідство стверджує, що Шарлай особисто брав участь в обшуку як так званий спеціаліст. Він керував пошуком релігійної літератури та зробив висновок про нібито наявні в ній «антиросійську пропаганду» та «екстремізм».
Цей висновок використали як підставу для затримання священнослужителя. Його також вивезли в район Василівки та змусили залишити окуповану територію.
Шарлая впізнав вигнаний із Мелітополя священник Причетність Шарлая до переслідування релігійних громад докладно досліджували журналісти The Kyiv Independent. У 2025 році вони випустили документальне розслідування «Не буде Бога, крім їхнього».
Журналісти під прикриттям зв’язалися із Шарлаєм, представившись членами російської православної організації.
У розмові він розповідав про боротьбу з непідконтрольними окупаційній адміністрації релігійними громадами.
У розслідуванні йшлося про закриття та захоплення баптистської церкви «Благодать», п’ятидесятницької «Слово життя», церкви «Нове покоління» та Української греко-католицької церкви в Мелітополі та районі. Вірян затримували та допитували, а священнослужителів примушували залишати окуповану територію.
Молитовний будинок євангельських християн-баптистів у селі Чкалове Мелітопольського району. Фото з відкритих джерел
Греко-католицький священник Олександр Богомаз, якого окупанти видворили з Мелітополя у грудні 2022 року, впізнав Шарлая серед людей, які брали участь в обшуку.
Захоплені молитовні будинки згодом зайняли структури окупаційної влади. У будівлі церкви «Нове покоління» розмістили так зване «міністерство молодіжної політики», у приміщенні «Благодаті» — «міністерство культури», а будівлю «Слова життя» зайняв підрозділ окупаційного «МВС».
Кар’єра при окупантах продовжилася Після першої підозри та заочного вироку Шарлай продовжив працювати у структурах окупаційної влади.
Пізніше він уже фігурував як начальник відділу по роботі з національними, релігійними та козацькими організаціями департаменту внутрішньої політики.
У січні 2025 року Шарлай брав участь у діяльності підконтрольних окупаційній владі козацьких організацій на Мелітопольщині.
Шарлай крайній ліворуч. Фото ТГ-каналу окупантів
У 2024 році Шарлай також став довіреною особою Володимира Путіна на російських президентських «виборах» на окупованій території.
Пізніше його діяльність відзначила й російська влада: Шарлаю оголосили подяку президента РФ «за внесок у підготовку та проведення суспільно значущих заходів».
Нова справа — вже про порушення законів та звичаїв війни Тепер дії Шарлая слідство кваліфікує за ч. 1 ст. 438 КК України — порушення законів та звичаїв війни. Йому інкримінують сприяння переслідуванню священнослужителів та їхньому незаконному примусовому переміщенню з окупованої території.
Кримінальне провадження зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42024000000001133 від 10 жовтня 2024 року.
