У вівторок у Гамбурзі продовжився судовий процес у справі про диверсію на газопроводі «Північний потік», і суд відхилив клопотання захисту про зупинення провадження. Судді постановили, що зобов’язання щодо збереження військової таємниці в Україні самі по собі не заважають Сергієві Кузнєцову отримати справедливий судовий розгляд.
Цей спір став головною темою другого дня судового розгляду справи проти колишнього українського військового офіцера, якого звинувачують у сприянні організації операції у вересні 2022 року, в результаті якої були пошкоджені три з чотирьох ниток газопроводу «Північний потік» у Балтійському морі.
Захист підкріпив свою позицію заявою під присягою від начальника Кузнєцова, який підтверджував, що він був зобов’язаний дотримуватися секретності. Проте суд вирішив, що обмеження, які випливають із цих зобов’язань, самі по собі не перешкоджають його судовому переслідуванню в Німеччині. Суд також зазначив, що Кузнєцов не звертався по дозвіл на розкриття секретної інформації.

Федеральний прокурор Штефан Шмідт закликав суддів відхилити запропоноване захистом тлумачення Європейської конвенції з прав людини.
Він пояснив, що її гарантії не можна тлумачити так, ніби вони дозволяють державі запобігти судовому переслідуванню, просто відмовивши підсудному у дозволі на розкриття інформації, що підпадає під зобов’язання щодо збереження таємниці.
Суд також заявив, що домагатиметься поліпшення умов утримання Кузнєцова під вартою. На момент написання статті судовий процес тривав.
На відкритті судового засідання 14 жовтня адвокати Кузнєцова вимагали припинення провадження, аргументуючи це тим, що його зобов’язання згідно з українськими правилами військової таємниці не дають йому можливості відповісти на звинувачення та організувати ефективний захист. Вони також оскаржили докази щодо його нібито керівної ролі та поставили під сумнів твердження обвинувачення про те, що газопроводи є цивільною інфраструктурою.
Кузнєцову висунуто звинувачення, зокрема, у спричиненні вибуху, знищенні споруд, порушенні роботи об’єктів комунального господарства та скоєнні воєнного злочину, пов’язаного з нападом на цивільні об’єкти. Він заперечує свою причетність.
Його адвокати стверджують, що «Північний потік» служив військовим і стратегічним інтересам Росії,
порушуючи питання, яке виходить за межі реконструкції самого акту диверсії: як слід класифікувати газопроводи згідно з нормами воєнного права?
Сторона обвинувачення стверджує, що операція була проведена від імені українських державних органів. Україна заперечує свою відповідальність.
Сергій Кузнєцов на суді у справі про диверсію на газопроводі «Північний потік». Гамбург, 27 жовтня 2026 р. (Фото: Корбініан Лео Крамер / Kyiv Post)
Рішення, ухвалене у вівторок, дозволяє продовжити судовий процес, попри твердження захисту про те, що Кузнєцов досі не може вільно говорити про інформацію, що стосується його справи.
У цій справі залишається кілька ключових питань, що потребують вирішення:
- Які докази підтверджують особисту роль Кузнєцова в цій операції?
- Чи були газопроводи цивільними об’єктами чи законною військовою ціллю?
- Чи може захист отримати від України інформацію та дозволи, які, за його словами, йому необхідні?
якщо, за їхніми словами, їхній клієнт не може розголошувати інформацію, необхідну для спростування звинувачень. Суд відмовився розглядати це обмеження як підставу для зупинення судового розгляду.
У серпні прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск розкритикував цей судовий процес.
«Я не зміню своєї думки з цього приводу і вважаю, що соромно має бути тим, хто побудував цей газопровід, а не тим, хто вивів його з ладу», — заявив він.
Газопровід «Північний потік», який транспортує природний газ із Росії до Німеччини, вперше став предметом переговорів у 1990-х роках, а угоди про його будівництво і експлуатацію підписали у 2000-х роках президент Росії Владімір Путін і тодішній канцлер Німеччини Ґерхард Шрьодер.
Будівництво газопроводу «Північний потік-1» було завершене в 2011 році, а «Північного потоку-2» — десять років по тому. Невдовзі після відставки Шрьодер, який мав тісні зв’язки з Путіним, увійшов до ради директорів російського державного нафтогазового конгломерату, який вів переговори щодо будівництва газопроводу.
Як повідомляється, у середині жовтня Вашингтон обговорював з Москвою відновлення роботи газопроводу в рамках мирних переговорів.