12 лютого у Кам'янській райлікарні Черкаської області помер 12-річний Дмитро Артеменко. Його побили під час уроку в школі №1. Мені Діму привели на перерві після четвертого уроку, розповідає 43-річна Оксана Варивода, класний керівник 7-В класу, в якому навчався Дмитро. Діти казали, що знайшли його в коридорі. Сидів на східцях і плакав, сам не міг іти. Казав, що дуже голова болить.
З підозрою наінсульт школяра відвезли дореанімації. Лікарі повідомили родичам. Дмитро ізсестрою 7-річною Алісою жили убаби 65-річної Ніли Іванової вселі Пляківка за5км від Кам'янки. Мати Ірина Артеменко працює устолярному цеху вКиєві, збатьком Віктором розлучена.
Мені подзвонили десь удва часа дня, згадує 32-річна Ірина Артеменко. Ябігом додиректора. Він умашину і наКам'янку. Розганялися до180кілометрів загодину, за3 часа проїхали 250кілометрів. Міліція спинила нас, ми все розказали. Нічого несказали, передзвонили своїм постам, щоб нас нетрогали. Спасибі, щодали попрощатися зсиночком. Прилітаю вреанімацію. Діма лежить, стогне, ледь-ледь говорить. Губа ініс розбиті, напухші. Каже: "Мамо,
янаперерві пішов утуалет, атам хлопці, шо люблять битися. Явтік уклас. Пішов під час уроку, думав, вони вже пішли. Авони мене піджидали. Били поголові, увисок".
Увечері Дмитро Артеменко помер. Тіло забрали нарозтин умісто Сміла.
Вітя вже забрав результат експертизи, Ірина Артеменко каже про колишнього чоловіка. Хоч ми зним розлучились, але угарних відносинах. Експерти підтвердили, щоуДіми травма голови. Вчора мені дзвонили батьки. Говорять, діти бачили, якДіму били. Казали, щоівчителі знають, але покривають,бото чепе навсю Україну. Тільки подумати серед білого дня вшколі забивають дитину!
Ірина притискає, гладить поголові молодшу доньку Алісу.
Аліса каже мені: мамо, яосінню вшколу непіду,боімене там уб'ють, плаче. Ядоб'юсь, щоб убивць знайшли. Цеж неважко. Ушколі сотні дітей. Міліції треба просто їх опитати, трошки прижати вчителів. Ми Діму спеціально після четвертого класу перевели вміську школу,ботут поглиблено англійську вчать.
Діма був вихований, слухняний, ніколи нізким небився, розповідає його класний керівник. Багато читав, гарно малював. Умене ніколи небуло нанього скарг.