Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник в ефірі «Радіо Свобода» розповів про перспективи переговорів українського та російського командувань 2 грудня 2014 року у Донецьку з приводу повного припинення вогню у зоні АТО та відведення важкого озброєння.
Для мене найперший висновок, якого я доходжу у зв’язку з повідомленнями про переговори українського та російського військових командувань у Донецьку, — росіяни своїми діями зараз саме спростовують ті нескінченні твердження про те, що Росія не є стороною військового конфлікту в Україні. Особливо якщо дійсно за цими домовленостями настане припинення вогню.
— Наприкінці серпня цього року і Президент України Порошенко, і Рада нацбезпеки України, і НАТО, і експерти констатували введення російських військ в Україну. Це кардинально переломило хід війни на Донбасі — українські війська змушені були припинити звільнення регіону від сепаратистів і почати відступ. Але російська армія не розвинула свій наступ, не взявши, зокрема Маріуполь. (Росія заперечує факт введення своїх військ в Україну).
Чи можна говорити у зв’язку з тими подіями та нинішніми переговорами, що є мирні наміри у Росії?
Є кілька версій, якими намагаються пояснювати дії Путіна, коли він дає команди «Вперед!» або «Стоп!» Одним із ключових чинників у серпні було те, що, попри величезні втрати і провали з боку українських сил, також були величезні жертви серед російських солдатів. А що стосується нинішнього часу, я не думаю, що це деескалація. Це певна спроба досягти тимчасового перемир’я на якійсь окремій ділянці, виторгувати чергові виграшні позиції для Росії, для тих переговорів, які інтенсивно ініціюються з боку Росії.
— Після підписання у вересні Мінських угод про так зване перемир’я не було майже жодної доби, щоб сепаратисти не порушували ці домовленості, констатують експерти. Водночас деякі фахівці відзначають, що саме російські війська більше не атакують українських силовиків. Ви погоджуєтеся з цим? Якщо так — чи здатна Росія примусити сепаратистів повністю дотримуватися угоди про перемир’я?
Росія не може повністю примусити сепаратистів. Тому що Кремль зараз не контролює повністю ситуацію.
Це той класичний випадок, коли випустили джина із пляшки, і його вже неможливо загнати назад. Та частина, яка є так званими добровольцями, відпускниками (чи як там ще їх називає Путін), це дійсно та частина, якій можна давати команду «Вперед!» або «Стоп!» Але це далеко не весь той калейдоскоп озброєних незаконних угруповань, які діють зараз на території, не контрольованій українським урядом. Рівень ескалації може бути знижений, але це не приведе до повного припинення бойових дій. Тому що є один ключовий чинник, який не дозволяє робити якісь надто оптимістичні висновки.
Люди, які зараз контролюють окремі райони Донецької та Луганської області, нічого не здатні робити, крім як воювати. І якщо вони припиняють воювати, то далі їм або доводиться вирішувати питання забезпечення життєдіяльності населення, або ж відразу їм почне ставити незручні питання це населення, причому у формі, яка може досить швидко усунути їх від влади. І це ми вже бачили на прикладі голодних бунтів. Тобто в них немає іншого вибору, ніж продовжувати бойові дії.
Джерело: Центр Разумкова