На початку червня по медіа пройшла справжня інформаційна хвиля про «зацвіле» море під Одесою. Соцмережами активно шерилися фотографії вкритого наче зеленою піною берега, можна було прочитати численні обурені відгуки відпочивальників та місцевих мешканців про колір та стан морської води, вона ще й смерділа. Здавалося, літній курортний сезон 2019 року мав всі шанси бути зірваним.
Автор: Андрій Гарасим
Проте у другій декаді червня ситуація таки почала нормалізовуватися, вода в одеській акваторії ніби знову стала чистою. Здавалося б, практично хепі-енд, от тільки залишилося багато питань, зокрема, що ж таки трапилося на початку червня у Чорному морі і чи можливе подібне повторення ще цього літа?
Згідно з інформаційним повідомленням Міністерства екології та природніх ресурсів, «цвітіння» моря спровокував надмірний розвиток ціанобактерій (більш поширена раніше назва — «синьо-зелені водорості»), зокрема нодулярії — Nodularia spumigena. Причини — аномальна спека кінця травня і початку червня, а також рясні дощі, що пройшли в цей же час у регіоні.
Тепер це буде щороку
«Через це скид в море води з річок значно посилився, що призвело до падіння солоності і потрапляння в море великої кількості органіки. У поєднанні з практично безвітряною погодою це створило ідеальні умови для розмноження нодуляріі», — зазначалося в повідомленні Мінекології. В міністерстві також вказали, що на цвітіння моря напряму впливає стан очисних споруд, адже недоочищені стічні води несуть додаткові елементи для розвитку ціанобактерій.
Офіційна оцінка міністерства в цілому співпала з оцінкою екологів та науковців, проте є і певні відмінності. Так, досить логічно припустити, що одним з факторів цвітіння було опріснення води, оскільки в акваторію Одеського регіону попадає вода практично всіх великих річок Чорного моря — Дніпра, Дунаю, Дністра.
Проте, факт значного опріснення води науковцями не підтверджується. За інформацією завідувача відділу Українського наукового центру екології моря Олександра Гончарова, на момент цвітіння опрісненість води в акваторії Одеси була в межах норми. За його словами, основними причинами цвітіння стали нетипово високі температури на початку червня,
а також відсутність вітру, що унеможливило циркуляцію води.
Варто нагадати, що червень 2019 року видався для України надзвичайно спекотним, було зафіксовано кілька температурних рекордів. Фактично, ми всі останні роки можемо спостерігати збільшення температур на планеті та в Україні, зокрема.
Як змінюється клімат в Україні демонструє кольорова діаграма температурного режиму протягом 1901—2018 років внизу. Чим більш синій колір — тим нижча температура, більш червоний — вища, кожна смужка — середня річна температура.
Джерело: showyourstripes.info
Глобальну кліматичну зміну як один з основних факторів називає і кандидат біологічних наук, гідробіолог Галина Теренько. За її словами, зміни у поведінці морських організмів через кліматичні зміни можна простежити по всій планеті і Чорне море тут не виключення.
Додають «сил» нодулярії і фосфати, які зараз у великій кількості постачаються у воду внаслідок різноманітної людської діяльності. «Коли вода прогрівається і накопичується достатня кількість фосфатів — ми отримуємо основні стимули для її росту», — зазначає вчена.
Загалом, як вже говорилося, цвітіння нодулярії останнім часом більш менш регулярно повторюється. Але, саме дивне те, що перше глобальне «цвітіння» Чорного моря через розвиток нодулярії має свою чітку і зафіксовану дату — 2010 рік. Саме тоді надмірний розвиток водорослі спричинив перше широкомасштабне «цвітіння». Після цього подібні речі відбувалися правда в різних обсягах досить таки регулярно. Але до 2010 року чогось подібного у Чорному морі не було.
З цього можна зробити висновок, що і в наступні роки у якийсь періо літа море «цвістиве»
Таємниця 2010 року розкривається досить просто. За словами Олександра Гончарова, нодулярія є інвазивним, іншими словами прийшлим видом. До недавнього часу її не було у Чорному морі. Скоріш за все, вона прибула в акваторію Одеси разом з баластними водами якогось корабля. І на відміну від багатьох інших видів, які не змогли тут прижитися, нодулярія відчула тут себе як вдома.
Аби прослідкувати шлях нодулярії до нас достатньо почитати світові новини. Далеко «скрінити» не треба — приблизно рік тому «зеленою піною» вкрилося Балтійське море.
Причому сценарій і основний фактор досить подібні — Балтійське море, що до того прогрівалося лише під кінець літа, стало теплим вже у червні. Як наслідок — катастрофічний по своїм масштабам розвиток водорослі, «зацвіле» і позеленіле море.
Токсичність
Ще одним важливим питанням є наскільки токсичною є нодулярія. Даний вид містить токсин нодулярин, який негативно діє на різноманітні морські організми, а також людину. Про можливу токсичну загрозу згадувалося у медіа та соцмережах, було застереження облуправління Держпродспоживслужби утриматися від купання в морі, але якоїсь офіційної заборони на купання так і не було оприлюднено.
Гідробіолог Галина Теренько дотримується з цього приводу чіткої позиції. За її словами, можна з певною долею впененості говорити про те, що у воді під час «цвітіння» моря цього року були токсини. «Нодулярія активно виробляє токсини при температурі до 22 градусів, і лише з підвищенням температури до 30 градусів її токсичність падає. На момент «цвітіння» цього року температура води була близько 23 градуси, відповідно для водорості утворилися практично ідеальне середовище для розвитку та вироблення токсинів»,
— зазначає вчена.
Під час розмови Галина Теренько прозоро натякає, що не всім подобається згадування про токсичність нодулярії і при оприлюдненні подібної інформації можна наразитися на певний тиск. Що і не дивно, беручи до уваги вагомість для Одеського регіону, місцевої влади та бізнесу напливу відпочивальників. Але щоб сказати точно, за словами Теренько, потрібно створити спеціалізованої лабораторії. Поки що повноцінний аналіз на токсини можна зробити, за її словами, лише за кордоном.
Чи можливі ще спалахи «цвітіння» цього літа? За словами Олександра Гончарова, подібні спалахи до того траплялися з регулярністю не частіше одного разу на рік. Проте, в умовах непрогнозованої поведінки погоди останнім часом, повністю виключати повторного спалаху цвітіння водоростей не варто. «Хотілося, щоб подібної ситуації в цьому році вже не було, але гарантувати цього у сьогоднішніх умовах не можливо», — зазначає Галина Теренько.
Серед заходів, які на місцевому рівні допоможуть убезпечитися від повторення подібного явища Гончаров називає покращення очистки стоків, виведення скидування очищених стоків на більшу глибину, налагодження очищення ливневих вод.
Не варто забувати, що саме забруднення води є тим фактором який постійно негативно впливає на ситуацію з водою в акваторії Одеси. Загалом, мова має йти про справжній системний підхід до цього питання. І не варто забувати, що нодулярія це лише один з багатьох живих організмів, який може спровокувати «цвітіння» чи то пак справжню екологічну катастрофу у Чорному морі. Основними причиниами якої є не окремі живі організми, а нерозумна та захланна діяльність людини.
