Про це повідомила під час свого виступу на круглому столі “Чому ратифікація Стамбульської конвенції важлива для України?” генпрокурор Ірина Венедіктова, передає Укрінформ.
“У першому кварталі 2021 року зареєстровано фактично таку ж кількість злочинів, яка була зареєстрована за весь 2018 рік, тобто більш як 1 тисячу злочинів. Люди звертаються”, - сказала вона.
За словами генпрокурора, щороку кількість звернень потерпілих від домашнього насильства збільшується, оскільки все більше людей вирішують не замовчувати цю проблему. Зокрема, у 2018 році з заявами звернулися 1,5 тис. осіб, у 2019 році — уже більше 2,5 тис., у 2020 році — біля 4 тис. , а у першому кварталі поточного року — 1 тис. 220 осіб.
“Минулого року кримінальні акти щодо вчинення кожного четвертого кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством, скеровано до суду. За активної позиції прокурорів уже засуджено 800 осіб”, - додала Венедіктова.
До категорії домашнього насильства нерідко потрапляють і умисні вбивства.
Так, у 2018-2019 роках було скоєно 80 умисних убивств в галузі домашнього насильства,
уточнила генпрокурор.
Ратифікація Стамбульської конвенції дасть змогу захистити українських жінок, які стають жертвами домашнього насильства, не тільки в Україні, а й за кордоном,заявила віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина у виступі на круглому столі.
"Я як юрист вважаю, що ратифікація Стамбульської конвенції важлива тому, що ми в першу чергу надаємо можливість захистити українських жінок, які стають жертвами домашнього насильства за кордоном. Ратифікована конвенція дає змогу постраждалим додатково посилатися на її норми при розгляді справ та проваджень у судах та інших інстанціях не лише на території України, а й далеко за її межами. Найважливіше - ратифікація конвенції дає можливість захистити наших громадян, які навіть не знають, що в них, можливо, є такі інструменти захисту", - сказала Стефанішина.
Водночас вона звернула увагу на відсутність практики збору даних щодо громадян, постраждалих від гендерно обумовленого насильства за кордоном, а відтак ми не можемо гарантувати безпеку наших громадян, як мінімум,
у тих країнах, які вже є учасниками Стамбульської конвенції.
"Така інформація має збиратися, вона має накопичуватися, і ми не маємо права обмежувати наших громадян у доступі до додаткових інструментів і ресурсів захисту їхніх прав та свобод, особливо, коли вони перебувають за кордоном", - вважає віцепрем'єр.
У цьому контексті вона висловила переконання, що ратифікація Стамбульської конвенції потрібна "вже зараз", бо сама її ідея і політика полягає в тому, що держави-учасниці криміналізують передбачені нею діяння і встановлюють за них відповідальність.
Як повідомляв Укрінформ, у квітні генпрокурор Ірина Венедіктова підписала офіційну позицію Офісу генпрокурора щодо відсутності будь-яких перешкод в Україні для запуску процедури ратифікації Стамбульської конвенції.
Стамбульська конвенція - це міжнародний юридичний обов’язковий акт під егідою Ради Європи, який охоплює питання, пов’язані з насильством проти жінки (покарання й переслідування злочинців, захист і допомога жертвам, запобігання та протидія насильству як соціальному явищу).