Літо проводить на дачі, зиму — в місті. Гусак Гоша з житломасиву Сокіл у Дніпрі наразі мешкає із власницею Галиною у селі. Там птах вільно гуляє подвір'ям у своїх капцях із бантиками та щипає траву. Жінка готує його улюблені страви та намагається не залишати самого надовго.Як проходять будні Гоші, що він полюбляє їсти та чи з'явилася у пернатого пара — у матеріалі Суспільного.
Гошу його власниця придбала на пташиному ринку, коли він був ще зовсім маленьким —десятиденним гусеням. Нині птаху вже чотири роки. За словами Галини, з травня по жовтень вони з гусаком живуть на дачі неподалік Дніпра, а з першими холодами перебираються в місто — у квартиру на дев'ятому поверсі.
«Я не люблю котів і не люблю собак. Я люблю птахів. Я скоріше помру, ніж я його буду різати. Ніхто його різати не буде, не збирається. Він же вже як друг сім'ї. На дачі свіже повітря, а там, на дев'ятому поверсі, йому нудно і незручно. Зараз у мене є можливість, щоб він погуляв по землі, поїв траву», — зазначила дніпрянка.
Невід'ємним атрибутом Гоші є його капці. Галина розповіла: черевички шиє Гоші сама.
На літо — тоненькі, а на холодну пору — тепліші. Взуває їх на гусака, коли вони виходять разом на вулицю.
«Спочатку один капець взуваємо, потім другий. Підемо сміття виносити на сусідню вулицю. А там галька, камінці — і лапкам погано. А зараз ще й на дачі він перебуває. Лапи чорні, брудні від землі», — пояснила жінка.
Галина зазначила: готує для Гоші окремо — аби той їв усе, що любить. На кухні облаштувала місце для годування. Власниця розповіла про щоденний раціон гусака:
«Пшениця, гарбуз тушкований із цукром, чай з цукром, картопля — я її спочатку відварюю, а потім на сковорідці з олією смажу», — додала Галина.
Гусак має і власний посуд, за яким жінка ретельно стежить: чашки та тарілки миє окремо, сушить на сонці й наповнює свіжою їжею. Зазначила: коли чогось із його продуктів не вистачає — відкладає власні потреби, але Гошу без улюбленого не залишає.
«Я собі в усьому відмовляю, а йому — будь ласка. От зараз немає гречки, немає цукру — я кажу: за будь-які гроші піду й куплю. Я зву його: "Гоша, йдемо їсти". Хліб любить, булочку йому купую здобну постійно, хоча кажуть птахам не можна здобу»,
— пояснила дніпрянка.
За словами жінки, на дачі Гоша майже весь час гуляє подвір'ям. Надовго залишати пернатого самого жінка не хоче — навіть свої поїздки планує так, щоб швидко повернутися додому.
«Де йому подобається, там він і гуляє. Хоче — у кориті гуляє, у нього корито з водою стоїть. А вольєр він не любить, не хоче там сидіти. Я його зачиняю тільки тоді, коли мені треба. Можна було б увечері поїхати додому, переночувати й вранці приїхати. Я його ніколи не залишаю. Він завжди зі мною. Навіть коли я їду, він кричить, що я вже пішла», — сказала Галина.
Вона розповіла: зараз вони з Гошею готуються до зими — роблять запаси овочів та зерна. А ще чекають на гуску, яку мають привезти для Гоші. Жінка каже: хоче, щоб у нього нарешті з'явилася пара.
Авторка: Дар'я Лисенко
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро