У Росії дуже складно висловлювати власну думку, звісно, якщо вона іде в розріз із політикою правлячої партії. Якщо «єдинороси» сказали, що українці – вороги, то переважна більшість росіян у це повірила, навіть не піддаючи сумніву подібне висловлення.
Знаю багато випадків, коли етнічні українці, багато років живучи в Росії, беззастережно вірять пропаганді російського телебачення. Моїй 84-річній сусідці зателефонувала донька із Норильська і стала вичитувати: «Мамо, що у вас там коїться? Бандерівці немовлят ріжуть!» І це говорить жінка, яка торік улітку була в Україні сама, їздила із сином на відпочинок у Крим і не побачила ніде жодного бандерівця! А що вже казати про росіян, які взагалі Україну ніколи не відвідували і ніколи про неї не згадували б, якби не щоденні теленовини про звірства Правого сектору з підставлянням картинки з воєн у Чечні, Дагестані, Сирії тощо.
Та навіть у такій тоталітарній державі, як Росія, знаходяться люди, не зомбовані місцевими ЗМІ. Вони, зокрема, вибачилися за збитий у небі над Луганськом літак із українськими військовими, вони вбралися у вишиванки вони пофарбували слово Москва у жовто-блакитний колір на в’їзді у столицю.
Вони врешті насмілилися спростувати тезу кремлівської влади, що «українці - вороги». Чималий транспарант із текстом "На Україні – браття. Фαшиcτи – в Кремлі" ці невідомі сміливці розмістили на одному з шляхопроводів у Москві. Він провисів там кілька годин, допоки поліцейські не зняли його.
Так що росіяни для нас, українців, - не вороги. Вороги – їхня бездушна влада.