Юрій Пекуш зі Стрия розповів про своє життя, після трьох вогнепальних поранень, які отримав на Майдані. Його лікування в Польщі коштувало орієнтовно 300 тисяч доларів, кошти дав польський уряд і зібрала польська громадськість. Український уряд на лікування важкопораненого Юрія Пекуша не дав жодної копійки.
«20 лютого мене було поранено на вулиці Інститутській, напроти метро «Хрещатик». Після першого влучання з СВД я впав, біля мене лежало ще двоє чоловіків. Один був мертвий, інший - не знаю. Я прикинувся, що я мертвий, щоб снайпер з мене переключився. Це був прицільний постріл, куля пішла трохи нижче серця. Ще двох влучань не відчув, адреналін спрацював як наркоз. Щоб хлопці змогли мене забрати потрібно було відповзти метрів двадцять. Коли я відповз у захищене місце, мене взяли на щит і понесли до медиків, які доставили в 17 клінічну лікарню», - згадує Юрій Пекуш.
Незважаючи на важкі поранення, хлопець до самого операційного столу не втрачав свідомості, надавши всі свої дані медикам, яких, до речі, влада завчасно звезла до Києва з усієї України...
Лікарі зафіксували вогнепальне поранення діафрагми,
селезінки, лівої нирки, вогнепальний перелом 11-го ребра зліва, вогнепальний перелом лівої плечової кістки з пошкодженням судинно-нервового пучка.
«Перші чотири дні я провів в реанімації. Мені видалили нирку, селезінку, частину діафрагми, вставили стержневий апарат на руку і так відправили військовим літаком в Польщу», - говорить Юрій Пекуш. За клопотанням народного депутата від Стрийського округу Олега Канівця пораненого майданів ця було включено до списку тих, кому необхідна медична допомога
за кордоном.
Польський уряд організував два військові літаки, якими в Польщу були доставлені постраждалі. У Вроцлаві та Варшаві українським громадянам була надана медична та інша необхідна допомога.
«На моє лікування поляками було витрачено 300 тисяч доларів, проте з рідної держави, з чиновників, ніхто навіть не поцікавився що зі мною, незважаючи на те, що я надав свої дані і заповнив усі необхідні документи», - продовжує майданівець. Сьогодні вирішенням цього питання займається Олег Канівець, який намагається достукатись до урядовців.
Зараз Юрій Пекуш потребує ряд складних операцій,
оскільки одна куля ще досі знаходиться в нього під серцем біля хребта, потрібно ще кілька коштовних операцій, щоб хоч частково відновити працездатність пораненої руки.
«Грошей на лікування я зараз не маю, а від уряду нема жодної допомоги. І я не один такий. Я спілкуюсь зі своїми товаришами, які теж були важко поранені, деякі з них в інвалідному візку, у всіх є сім’ї. Як і за що нам жити…», - говорить Юрій Пекуш.
Поранені на Майдані молоді люди гуртуються, щоб разом вирішувати свої проблеми, найбільшою з яких є байдужість і черствість чиновників, які займають свої посади завдяки пролитій цими хлопцями крові.
«Багато моїх друзів, з ким був на Майдані, сьогодні воюють на Сході, в складі АТО. Коли закінчаться військові дії, вони мають велике бажання повертатись додому з обовʼязковою зупинкою в Києві. Їм є про що спитати чиновників…» - каже Юрій з притиском. Дивлячись на нього, дуже хочеться, щоб спитали…
