На місцевому сталеливарному заводі не виготовляють озброєння, але з його сталі будують укріплення та укриття, а сплачені податки підприємства є важливими для слабкого державного бюджету України
Промислове місто Кривий Ріг вважається залізним серцем України. Хоча до фронту лише 60 кілометрів, тут продовжують виробляти сталь – незважаючи на регулярні ракетні атаки. Про це йдеться в інформаційній публікації німецького видання TagesSchau переказ якої пропонує Foreign Ukraine
Розпорошення іскор, які нагадують бенгальський вогонь і температура понад 1500 градусів за Цельсієм — так виглядає доменна піч, коли плавлять метал.
«Ми не можемо поїхати звідси і залишити усе позаду»Великий металургійний завод розташований у місті Кривий Ріг, приблизно за 60 кілометрів від лінії фронту на південному сході України. Сирени продовжують вити. Це означає, що російські ракети та безпілотники можуть завдати удару тут у будь-який момент. У будь-якому випадку робота продовжується.
«Виробництво триває у стислі терміни, ми не можемо поїхати звідси і залишити усе позаду – навіть під час ракетної атаки. Ми відключаємо деякі процеси, якщо виникає особливо серйозна небезпека. Але в іншому ми просто продовжуємо працювати. Це наша робота», – каже Микола Бойков, начальник зміни на цій доменній печі.
Горде робоче місто, незважаючи на війнуВигляд рідкого металу знайомий для Бойкова з дитинства. Його батьки і брат працювали на сталеливарному заводі і якоїсь миті він теж опинився тут і сьогодні перевіряє дотримання суворого графіка виробництва сталі. Вони усі пишаються своєю роботою. Пишаюся своїм містом. Незважаючи на війну.
«Люди роблять це місце таким особливим, бо це велике промислове місто. Тут усі як мурахи у мурашнику. Вони ходять на роботу, у них своє життя, суєта. Звичайно, є час для відпочинку. Але, насамперед, ми працюємо. Недарма Кривий Ріг вважається залізним серцем України», – підкреслює Бойков.
Регіон, який багатий на природні ресурсиКривбас, басейн навколо великого робочого міста, багатий на мінеральні ресурси. Навіть у розпал війни тут видобувають залізняк. Кривий Ріг, мабуть, одне з найдовших міст Європи. І це місто, в якому наслідки війни стають цілком реальними. Не тільки сирени повтряної тривоги на сталеливарних заводах нагадують металургам про небезпеки війни. У них також дедалі більше не вистачає людей.
Уже мобілізовано 3000 працівників
«Зараз у нас близько 20 000 співробітників, з них близько 3 000 мобілізовано. Це понад 15%», – розповідає Сергій Пличко, заступник генерального директора «АрселорМіттал» Кривий Ріг.
Дилема України швидко стає зрозумілою у виробничих цехах компанії: державі потрібні люди на фронті, а промисловості потрібні люди, щоб виробляти сталь та залишатися економічно життєздатними.
Сталеливарний завод хоче наймати більше жінок «На підготовку цих працівників йде дуже багато часу. Ви не зможете зробити це за кілька тижнів чи місяців. І водночас мобілізація продовжується», – каже Пличко.
Вони не виготовляють озброєння, але з їх сталі будують укріплення та укриття. І їхні сплачені податки є важливими для слабкого державного бюджету. Як уряд планує вирішити цю проблему? Невпевнено. Ось чому металургійна промисловість, у якій працюють чоловіки, зараз намагається активно наймати жінок.
«У нас зараз недостатньо людей, тож я зазвичай тут, на ливарному заводі. Потрібно допомогти хлопцям, бо їх справді не вистачає. Але коли нас мобілізують, то ми захистимо країну. Наразі ми працюємо, доки можемо», – наголошує Бойков.
Навіть під час війни у робочому місті грають у футболУ Кривому Розі є й успішний футбольний клуб «Кривбас Кривий Ріг». Він зараз посідає третє місце в українській прем’єр-лізі. Місцеві мешканці намагаються не пропускати футбольні матчі, незважаючи на сирену повітряної тривоги.
