Незважаючи на війну, металургія — одна з провідних галузей української економіки — набирає оберти. Навіть в умовах щоденної загрози з боку окупованого Енергодару.
За підсумками першого півріччя цього року український гірничо-металургійний комплекс продемонстрував дуже динамічні виробничі показники. Інтерпайп Ніко Тьюб — найбільший в Україні виробник безшовних труб — наближається до своїх довоєнних показників. Але якою ціною! Репортаж NV з Нікополя.
Це справжня журналістська вдача — приїхати на завод компанії Інтерпайп через кілька годин після обстрілу підприємства. «Прильот був о 8:00 — каже В’ячеслав Чернов, директор Інтерпайп Ніко Тьюб. — Зараз усі цехи зупинилися. Але ми їх запустимо».
У цьому нема сумнівів у 78-річної Валентини Зеленської, хазяйки будинку у Нікополі, яка прихистила на три дні журналіста NV. Але їй кортить дізнатися, куди саме влучили окупанти. Тож телефонує спитати дочку. Але дочка цього не знає. А якби і знала, все одно не сказала б. Військова таємниця. І не важливо, яке у тебе прізвище — хоч Зеленська, хоч Пасховер. Віднедавна у Нікополі все для всіх військова таємниця.
«Усі телефони прослуховує ворог, — попереджає журналіста NV Євген Євтушенко, голова Нікопольської районної військової адміністрації. — Працює радіорозвідка і наша, і ворога. Тут усі один за одним підглядають, по відкритому телефону плани, адреси, локації ми не обговорюємо».
Ворог так близько, що, здається, може підслуховувати і без телефону. Він по сусідству, за річкою, на території ЗАЕС, на відстані мінометного чи артилерійського пострілу. Звідти і б'є щоденно артою, FPV-дронами і навіть із танків.
От у таких умовах Інтерпайп Ніко Тьюб наближається до свого довоєнного рівня виробництва, експортує труби у 80 країн світу, розширює сортамент, щоденно латає діри війни.
Окрім російської навали, проти металургів загалом, і нікопольських безпосередньо, грають щонайменше ще три стихії: 1. Логістика зламана, і це ускладнює експорт і ламає систему постачань сировини; 2. Обмеження у забезпеченні електроенергією. Ціни на імпортну електроенергію — захмарні, вже підскочили до небес і не зупиняють свій зріст через обмежені можливості постачання в України. А електроенергія,
вироблена в Україні, постачається з обмеженнями; 3. Бракує робочих рук. Усі пішли на фронт або просто пішли. Зараз у Силах оборони України служить 328 заводчан. Тобто кожний сьомий працівник.
«Ми продовжуємо програму інвестицій, — каже Чернов. — У серпні ми вводимо в експлуатацію нову ділянку термообробки труб». Але про це капіталовкладення на підприємстві говорять майже пошепки. Ще одне підтвердження: Нікополь — місто таємниць, і не лише воєнних.
Перебороти страх
— Тут же до Енергодара десь 4,5 км? — перепитує журналіст NV.
— 4,7 км — уточнює Євген Євтушенко.
Тим самим показує, що навіть похибка у 200 метрів для нікопольців має значення. І якщо місцеві так-сяк удають із себе безстрашних, а радше байдужих, то от клієнти Інтерпайп Ніко Тьюб закордоном мають усі підстави переживати. Мало хто з них вірив, що під дулами танків і гаубиць можна працювати та ще й витримати умови контракту, вчасно виробити і відправити складне замовлення на труби. «У вас у країні війна, як ви можете гарантувати якість та терміни постачання, — цитує Чернов своїх замовників. — Ми їх переконували. В кінці кінців, європейці нас дуже підтримають, тому розміщують в нас замовлення вже третій рік війни» Один зі способів переконування — встановити в цехах заводу відеокамери.
Тепер замовник в онлайн-режимі відслідковує хід виробництва продукції, що призначена саме для нього. Після організації такого промислового шоу «за склом» більша частина старих клієнтів повернулася.
Людмила Новак, директорка з комунікацій Інтерпайпу, каже, що за допомогою подібних технологій, та й власне нового підходу, вдалося зрушити з місця чимало проблем, які виникають через страх або просто через безпекові протоколи.
Вона пояснює: надзавдання заводів мати 100% прослідкованість продукції, так би мовити «від стану до складу». «Були б ми зараз у Дніпрі, я б вам показала, — зітхає Новак. — Одягаєш окуляри, дивишся на QR-коди, перед тобою з’являється цифрове зображення, вся історія. Зараз трубний, колісний дивізіон одягає вебкамеру на людину, і вона ходить і показує [закордонним партнерам], що тут відбувається. Бізнес пристосовується до онлайну, щоб проходити аудити, перекваліфікації. Ми, мабуть, найцифровізованіша промислова компанія в Україні»
Добре, що цього не чують колеги з галузі. То було б дебатів та сперечань щонайменше на три години. Але в Нікополі на все це немає часу.
У будь-який момент може пролунати тривога і треба буде бігти в укриття. В усіх цехах Інтерпайп Ніко Тьюб встановлені численні залізобетонні споруди, на вигляд — як батискаф. Там у разі потреби від ворожих пострілів ховаються робітники. А потреба в тому очевидна. Між сигналом тривоги та вибухом тут подекуди лише 2−5 секунд. Іноді навпаки. Спочатку вибух, потім сирена. Адже в цьому «руському» тирі відстань надзвичайно маленька.
«Нам критично важливо, щоб ЗАЕС перейшла під контроль України. Навіть не лише з позиції національної безпеки, — каже Чернов. — Для нас ці 5 км смерті подібні. Навіть без обстрілів, це дуже не просто».
Кроки до перемоги
Незважаючи на всі негаразди війни, три ринкові та навколоринкові обставини все ж таки зіграли на боці українських металургів.
1. Сили оборони розблокували морські порти для відносно вільного експорту металопродукції і захистили транспортний коридор. Логістика здешевшала у порівнянні із доблокадним рівнем, доступнішою, і головне — вона тепер диверсифікована. Проте премії за ризик вантажовласникам платити вже ж доводиться.
«Зараз ми маємо багато замовлень зі США, Близького Сходу, — продовжує екскурсію заводом Новак. — От, приміром, труби для Ізраїлю». Як вона дізналася? Навела смартфон на QR-код і отримала всю історію, географію, ба навіть біографію труби.
«Зараз ми маємо багато замовлень зі США, Близького Сходу, — продовжує екскурсію заводом Новак. — От, приміром, труби для Ізраїлю». Як вона дізналася? Навела смартфон на QR-код і отримала всю історію, географію, ба навіть біографію труби.
2. З червня 2022 року ЄС скасував усі імпортні мита на українську продукцію як спосіб підтримки країни, що потерпає від навали російської армії. У такий спосіб український виробник зміг скористатися ще однією своєю перевагою на світовому ринку, помітно збільшивши відвантаження на європейський ринок.
І все ж таки мої супроводжуючі не витримують та врешті-решт демонструють NV технологічну новинку, в яку інвестовано $40 млн. Це термовідділ. Труба, що її використовують у газовій сфері, а також у машинобудуванні, має стійкі характеристики, аби отримати які треба нагріти матеріал, потім охолодити його.
Рішення будувати цей термінал було ухвалено ще до початку вторгнення російських окупаційних військ до України.
Провели тендер, обрали компанію Danieli. Але тут сталася варварська навала з півночі. У 2022 році проєкт був на паузі, але вже влітку 2023-го менеджмент ухвалив рішення — відновити будівництво. І наразі термовідділ, коли запрацює наповну, має допомагати «Інтерпайпу» робити більший обсяг нафтогазової труби. Залишалось лише місяць-два, коли завершиться пусконаладка.
Труба кличе
Довоєнним рівнем виробництва Інтерпайп Ніко Тьюб було до 70 тис. т продукції на місяць. Зараз 50 тис. тонн — це стеля. Перестрибнути її можна не стільки кількістю, скільки розмаїттям, чи, як кажуть металурги, сортаментом. Тому за роки повномасштабного вторгнення Інтерпайп освоїв більш ніж 200 нових видів трубної продукції для європейських споживачів. Навіть у таких безжальних умовах є можливість заходити в унікальні ніші. Приміром, труби для осі автомобільних фур. Донедавна у світі було лише три постачальники такої продукції. Тепер Інтерпайп став четвертим. Ще один унікальний проєкт був реалізований компанією у червні цього року.
Інтерпайп поставив пробну партію спеціальних товстостінних труб для австралійського клієнта.
Досі австралійці закуповували труби в країнах Євросоюзу. Тепер, за рахунок України, вони розширили свою географію споживання. Чи навпаки: Україна за рахунок Австралії розширяє географію своїх постачань. Зокрема, в Австралії.
«Дві третини хмарочосів у Дубаї побудовано з використанням труб Інтерпайп» — продовжує свій лікнеп Новак. А що внутрішній ринок? Він, щоправда, поки надто маленький. Таким його зробив тривалий економічний застій минулих десятиліть. Ще більше внутрішній ринок згорнувся внаслідок російсько-української війни. Проте Чернов каже, що йому і зараз є куди в Україні працевлаштувати трубу. Приміром, вітчизняним газовидобувним компаніям.
«Ми з ними співпрацюємо, — каже він. — Обсяг видобутку газу в Україні принципово не змінився. Також після війни неминуче відновлення України. Ми розуміємо, що наші труби можуть бути використані як несучі конструкції або системи газових комунікацій. Якщо ж ми говоримо про виробництво балки, швелера тощо, там попит буде величезний».
Проте найскладніше питання майбутнього зростання і навіть теперішнього виживання Чернов, як власне і його колеги, називають не особливості зовнішніх ринків чи інвестиції в інноваційні розробки, а наявність людського капіталу.
«Якщо ти постійно живеш під дулом пістолета, то ти не заводитимеш тут дітей, не будуватимеш щось на довгу перспективу. Цього ризику я боюсь» — каже він. Потім через тривалу паузу фіналізує: «Молоді у місті дедалі меншає. А без неї місто помре».
