17 грудня минає рік, коли у районі села Новомихайлівка на Донеччині, захищаючи Україну від російських окупантів, під час виконання бойового завдання, загинув турботливий син, люблячий чоловік, батько, брат, людина щирої душі, доброї вдачі, товариш і вірний друг – Микола ДРАГАН.
“Невблаганна смерть забрала тебе з цього світу, залишивши нам невимовну скорботу, біль, розпуку і самотність.
Немає на світі таких слів, які могли б розрадити і втішити нас. Без тебе сумно стало жити, твою турботу про всіх нас не зможемо забути ніколи.
Ми віримо і знаємо, що ти там далеко на небесах, бачиш, чуєш нас і допомагаєш.
Дякуємо тобі, наш рідний, за все що зробив для нас.
…Як жаль, що не можна все змінити –
Життя твоє не все прожите..
…Рідні ніколи не помирають,
Безслідно не йдуть нікуди –
Ти в молитвах воскресаєш
І в пам’яті вічно будеш.” Сумують мама Валентина Григорівна, дружина Наталя, син Олександр, брат Віктор і вся родина
