Я народився у Кривому Розі. Вся моя кар'єра та професійний розвиток пов’язані з промисловим велетнем «АрселорМіттал Кривий Ріг». Я прийшов сюди після університету й працював, зростаючи, понад 25 років. Пишаюся своїм підприємством та його роллю в економіці України, особливо у теперішні важкі часи.
За роки війни завод і заводчани разом з Україною пережили чимало випробувань. Найбільший гірничо-металургійний комбінат країни, який до війни відправляв 80% своєї продукції на експорт, був вимушений різко скоротити обсяги виробництва та відбудовувати зруйновані логістичні шляхи. Майже 2 роки ми не могли відвантажувати продукцію морем через блокування агресором чорноморських портів. Блекаути, ворожі влучання по території підприємства, різкий відтік кадрів, нестача водопостачання внаслідок підриву Каховської греблі, стрімке зростання вартості енергоресурсів і логістики — ось лише деякі з надважких викликів, які нам довелось долати. Але зараз хмари над заводом стають дедалі важчими й мене реально турбує питання забезпечення його виживання.
Виклики воєнного часу призвели до значного зростання собівартості виробництва продукції та збиткової діяльності протягом останніх трьох років.
В 2022—2023 роках основною причиною збитків були логістичні проблеми та блокування доступу до наших традиційних ринків збуту через чорноморські порти. Але з 2024 року на перший план почали виходити питання доступності та вартості електроенергії.
Нагадаю, що ціна електроенергії в Україні з 2021 року підвищилася для промисловості орієнтовно вдвічі. І зараз, навіть із завершенням зимового сезону та за відсутності дефіциту електроенергії в енергосистемі, ціни залишаються необґрунтовано високими. Так, наприклад, в травні вартість електроенергії для АМКР перевищувала 94 євро за МВт-год, тоді як у Франції, де значна частка електроенергії також виробляється атомними станціями, ринкова ціна електроенергії була на рівні близько 20 євро.
Що ж тримає рівень цін на електроенергію в 2025 році на найвищому в Європі рівні? Цьому є дві основні причини.
Перша — фактично монопольне становище НАЕК «Енергоатом», який виробляє понад половину електроенергії в Україні, й, відповідно, здатен диктувати її ціну, зокрема, й через наявність другої причини — «Укренерго» обмежує міждержавний перетин для імпорту дешевшої електроенергії.
Інакше кажучи, в країні відсутній справді конкурентний ринок електроенергії, що й призводить до необгрунтованого завищення її ціни.
Зокрема, через високі ціни на енергоносії у листопаді 2024 — березні 2025 року ми вимушені були зупинити одну з наших двох доменних печей — з метою мінімізації наших збитків. В очікуванні на нормалізацію вартості енергетики після завершення зимового періоду ми відновили наприкінці березня роботу двома доменними печами та сподівались досягти позитивної рентабельності виробництва вже у другому кварталі. Але з поточними цінами на енергоносії ми ризикуємо залишитися збитковими вже четвертий рік поспіль, адже ми не можемо просто взяти і перекласти ці витрати на наших покупців, оскільки ціни на нашу продукцію встановлюються ринком.
На цьому тлі і Енергоатом, і Укргідроенерго за 2024 рік показали значний операційний прибуток, в той час як наш комбінат виживає фактично тільки завдяки фінансовій підтримці материнської кампанії, яка за останні три роки влила в нас вже понад 1 млрд дол. коштів.
Але ж було б неправильно сподіватись на те,
що така підтримка може тривати безкінечно, оскільки будь-який бізнес за своєю суттю має бути прибутковим. Збитковий бізнес не може тривати довго.
Деякі підприємства галузі, зокрема криворізькі, вже згорнули свою діяльність через високу вартість електроенергії. Це дуже небезпечна тенденція. Якщо ми хочемо, щоб українська економіка й наше найбільше галузеве підприємство вижили, в Україні має бути ринкова та конкурентна ціна на електроенергію, яка дозволить випускати конкурентоспроможну продукцію. Бізнес, що працює у воєнних умовах і несе збитки, вже занадто виснажений, щоб на нього ще можна було покласти тягар завищених цін на енергоресурси.
Для покращення ситуації бізнес має мати безперешкодний доступ до імпорту електроенергії. В свою чергу, НКРЕКП як регулятор має відігравати роль арбітра між споживачем і енергокомпаніями та моніторити процеси ціноутворення учасниками ринку, які використовують своє домінантне становище, зокрема Енергоатомом.
Якщо держава не втрутиться в ситуацію й вона триватиме, то за такої вартості енергетики наше підприємство не зможе існувати рентабельно й вимушене буде теж згортати свою діяльність.
А оскільки це, власне, містоутворююче підприємство — це може мати серйозні гуманітарні та соціальні наслідки для міста: під загрозою опиниться робота понад 18 тисяч працівників, понад 50 тисяч членів їхніх сімей можуть залишитися без джерела доходів.
Також це може призвести до втрати податкових надходжень. За 2024 рік наші платежі до бюджетів всіх рівнів становили близько 6.7 млрд грн. Зокрема, Кривий Ріг може недоотримати третину доходів міського бюджету.
Ще одним наслідком може бути скорочення надходження валютної виручки в країну, це більш ніж 1 млрд дол. на рік.
Резюмуючи, хочу наголосити, що сутність відповідального бізнесу — бути партнером держави та громад, в яких він працює. Але збитковий бізнес не може бути життєздатним. Для виживання бізнесу необхідні економічні передумови, що дозволять йому бути конкурентоспроможним на ринку. Однією з найважливіших таких умов зараз є нормалізація вартості енергоносіїв, і в цьому нам необхідна підтримка з боку держави.
