Степова дибка – найбільший коник Європи. Розмір окремих комах досягає 10-12 сантиметрів. Дибка зустрічається рідко і занесена до Червоної книги України.
Цього року дибку помітили в декількох районах області. Зокрема, в Криворізькому районі та в околицях Дніпра.
- Дыбка степова – споконвічний мешканець степової та лісостепової зон Євразії, – зазначає кандидат біологічних наук Віктор Бригадиренко. – Зараз ареал цього виду дуже сильно скоротився, залишилися вузькі фрагменти від Франції до Китаю. У Дніпропетровській області – це дуже рідкісний вид коників. Спорадично його знаходять по балках на правому березі Дніпра (до Кам’янського на південь до Запоріжжя). Відносно часто зустрічається в Кривому Розі.
Кожна знахідка потребує документування: вид в Європейському Червоному списку і в Червоній книзі України. Це один з «видів-парасольок» (англійською їх називають «амбрелла спишес»). Так називають види, охороняючи популяції яких, можна бути впевненим, що на цих же ділянках ви охороняєте ще кілька десятків видів рослин і тварин з Червоної книги. Якщо тут мешкає степова дибка,
значить це дійсно дуже цінна ділянка. «Парасолькові види» дозволяють захищати цілі екосистеми, вони загальновідомі і дійсно цінні для природи.
Цей вид цікавий ще й тим, що не має самців, хоча у тропічних родичів нашої дибки з гендерним паритетом все гаразд.
- Самці відсутні як такі, – каже зоолог. – Без запліднення самка відкладає довгим яйцекладом в грунт яйця по одному. Яйце велике, 12 мм завдовжки. Наступної весни (квітень) з яйця вилупиться маленька личинка, кілька разів перелиняє, і до середини липня стане статевозрілою самкою. У листопаді всі дибки гинуть від морозу.
Зауважимо також, що ці комахи дуже корисні.
- Цей коник дуже корисний для сільського господарства, -пояснює Віктор Бригадиренко. – Крім саранчових, дибка поїдає великих ос і мух, гусениць, часто їсть богомолів. Регулярно пишуть про харчування цього коника дрібними ящірками. Вид дуже страждає від інсектицидних обробок фермерів і садівників-городників. Знищити пестицидами популяцію дибок дуже легко, а ось вселити на якусь територію, де вони раніше мешкали, проблематично. Хоча в Євросоюзі цим займаються: відновлюють зниклі популяції. Напевно після війни і у нас цим потрібно зайнятися, відновлювати популяції зниклих видів рослин і тварин.
