26 січня 100-річний день народження святкує Катерина Микитівна Радченко — мешканка Херсонщини, яка з кінця 2022 року проживає у Жовтих Водах. Її життєвий шлях — це історія людини непростої долі, у якій поєдналися великі випробування, нелегка праця, втрати й глибока любов до родини та життя.
Про це повідомляє Підслухано в Жовтих Водах.
Катерина Микитівна народилася 26 січня 1926 року у колишньому селі Городище Павлоградського району Дніпропетровської області в багатодітній родині простих робітників. У сім’ї зростали п’ятеро дітей — два брати та дві сестри. Ще в дитячі роки їй довелося пережити Голодомор і стати свідком смерті односельців — спогади, що залишили глибокий слід на все життя.
Із 8-ми класів закінчила лише чотири, адже дуже рано довелося подорослішати. У роки Другої світової війни вона двічі перебувала в окупації, допомагала копати окопи та зводити оборонні споруди. У 16 років залишилася сиротою й узяла на себе турботу про молодших братів, фактично замінивши їм матір.
У 18 років пішла працювати різноробом у порт. Після завершення курсів здобула фах шкіпера й перейшла трудитися на баржу. Саме там доля звела її з майбутнім чоловіком — Володимиром Миколайовичем Радченком.
На початку 2000-х років вона переїхала до доньки у Херсон, де згодом пережила російську окупацію міста. У грудні 2022 року жінку евакуювали до Жовтих Вод. Сьогодні поруч із нею — донька Любов, часто приїздить інша донька з Києва, навідуються онуки, правнуки та праправнуки — велика родина, якою вона щиро пишається.
Вона до останнього залишалася активною й працьовитою: смачно готувала та пекла, шила одяг, в’язала гачком. Секрет свого довголіття вбачає у спадковості — серед її рідних були довгожителі, які прожили 95 і навіть 112 років, а також в активному способі життя, підтримці близьких і вмінні не накопичувати в серці образ.
