31 січня не стало талановитого митця, заслуженого діяча мистецтв України Леоніда Антонюка.
Леонід Опанасович один із провідних нині живописців Дніпропетровщини, що належить до покоління так званих «сімдесятників».
Колеги кажуть, що він належав до числа тих художників, які вважають за краще працювати не поспішаючи, серйозно і зосереджено. Для нього взагалі у творчості завжди було важливо, насамперед, догодити собі. Він міг переробляти картини по декілька разів, відкладаючи їх на роки, а потім знову до них повертаючись. Портрети, наприклад, на замовлення ніколи не робив – тільки для душі. Взагалі не дуже любив писати під замовлення, бо вважав, що це стримує політ його фантазії, обмежує та підганяє під якісь рамки.
У яких би жанрах не працював живописець, він ніколи не підпорядковує натхнення цілком натурі. — Він пише не те, що бачить, а як відчуває бачене, – писала свого часу про його творчість відомой мистецтвознавець Людмила Тверська.
