Дніпро

"Основні зміни пов'язані з війною". Як функціонує Дніпровсько-Орільський заповідник в умовах повномасштабного вторгнення

Охороняють від втручання людей та відновлюють дику природу. Площа Дніпровсько-Орільського природного заповідника — 3700 гектар. Це заплави річок Дніпро та Оріль. Тут живуть тисячі тварин, 190 видів птахів, та 45 видів риб, налічують також і 800 різновидів рослин. Як війна вплинула на заповідник та як жив ліс взимку – в інтерв'ю Суспільному розповів старший науковий співробітник наукового відділу природного заповідника "Дніпровсько-орільський" Олександр Пономаренко. Далі — пряма мова. "Охороняє залишки заплавних лісів Дніпра". Що відомо про Дніпровсько-Орільський природний заповідникПлоща заповідника близько 3700 гектар, це порівняно небагато. Заповідник охороняє залишки заплавних лісів Дніпра. Зараз ми йдемо по лісу який був заплавою річки Протовча, далі десь кілометри три-чотири й ми вийдемо на плавні ліси Дніпра.

Тут колись була протока протовчанських плавнів. Поступово ця водойма ізолювалася. Зараз вона заросла очеретом і, начебто, місце не дуже і цікаве, але річ у тім, що ці водойми якраз забезпечують дуже ефективні умови для розмноження наших амфібій.

Там є жаба часникова, вона виглядає як напівропуха. Є два види ропух — зелена і звичайна, або ж сіра ропуха. Сірої ропухи у нас в області мало, її далеко не всюди зустрінеш. І от вона в цих водоймах нереститься і нормально себе почуває.

Це залишки луків. Тут раніше були залишки протоки, болота, а потім луки. Тут уже полягає певно проблема в заростанні. Зараз тут тереном заростає, крім того, ще аморфа кущова. Це напівчагарник, він — рідня акації. Цвіте темно-фіолетовими сережками, на яких формуються плоди.

Річ утому, що в цих місцях проходила одна з проток доісторичного океану Тетіс. І на її місці утворилися великі масиви піску. В результаті дрейфу материків піднялася поверхня і утворилися піщані кучугури. Додалася і діяльність річки Дніпро коли під час катастрофічних повеней вона намивала піщані наноси. Відповідно у нас тут в заповіднику є такі бархани і напівпустельна рослинність.

Яких тварин можна побачити на території заповідникаЄвропейської сарни на території заповідника нараховується 150 голів, ця цифра непостійна. Постійно якась тварина гине чи хтось народжується.

Доволі багато дикого кабана — до 70 голів різного. Плямистий олень — голів 30. Якщо брати більш дрібних тварин їх рахунок на території заповідника йде на тисячі. Тут є і лисиці, і єнотоподібні собаки, є борсуки. З кунячих дрібних є два види куниць – ласка та горностай. Є тхір лісовий.

Щодо птахів, то у нас 190 видів птахів зафіксовано за 30 з гаком років. У нас зафіксовано близько 800 видів рослин, комах десь до 1500 видів, ну і по декілька сотень видів водних безхребетних, 47 видів риби.

Ось у нас слід кабана (вказує на відбитки копит на снігу — ред.), явно не косулі, бо він великий. Крім того, тут бігав зайчик. Його характерні поряд два і ще два сліди, як ланцюжок. Слід примерз, це декілька днів назад тут він пройшов. Хоча в принципі заєць переважно тримається на відкритих місцях. Втім заходить і в ліси, адже в зимовий період трави мало зручної для поїдання, тож вони часто полюбляють кору дерев. Тут він явно не дуже вдало вискочив — тут дуб, а дубова кора гірка і має певні властивості.

Це слід мишоподібного гризуна. Переважно взимку активні миші, хоча можуть бути і нориці активні,

і вони час від часу вискакують на поверхню снігу. Ось такі маленькі цяточки. Це значить що тварина просто скакала по снігу і шукала собі поживу. А зазвичай в сніжну зиму вони мають підземну систему ходів.

Я коли дивлюсь на слід то починаю мацати краї. Коли мацаєші відчуваєш, що краї вже підмерзлі, то явно що це було одну чи дві доби тому.

Це — молодий заєць. Правда до нього пристроїлося щось собаче, напевно пси бродячі. Вони є певною проблемою, бо заходять на територію заповідника. Бувають випадки коли нападають на сарну або на оленя.

Як повномасштабна війна вплинула на Дніпровсько-Орільський природний заповідникОсновні зміни, які відбуваються в заповіднику, пов'язані з війною. Якщо наземні екосистеми у стабільному стані знаходяться, то водні екосистеми, а у нас 1500 гектар водної акваторії, вони відчувають доволі серйозний вплив. Заповідник знаходиться все-таки не просто на березі річки Дніпро, а на березі Запорізького водосховища. Відтоді як окупанти почали бити по нашій енергосистемі, наші енергетики вимушені були використовувати значною мірою більше гідроелектростанцій.

Це призводить до спуску рівня води. І, відповідно, режим став набагато менш стабільним.

Наприклад, якщо у 2023 році у нас була повінь в заповіднику, а це загалом для заплавних лісів Дніпра не катастрофа, а оновлення, то це був плюс. Протягом останнього року, починаючи з кінця 2024 і практично весь 2025 рік, у нас була, по суті, стан посухи. Рівень води в Дніпрі був дуже низький. І, відповідно, це призвело до того, що риба поміняла свої місця нересту. Так само навколоводні птахи теж почали міняти місця гніздування, бо гніздяться вони недалеко від води. І це призвело до певних змін в рослинах угрупованих і так далі.

Якби, не дай Боже, сюди добралися б окупанти, то вони б почали б тут і пиляти ліс, і стріляти звірів, і робити все, що завгодно. За часів окупації це просто була б безпрецедентна практика, так само як це відбувається в Асканії-Новій. В Асканії-Новій колекція тварин вивозиться. Що відбувається з заповідним степом, ми не знаємо взагалі. Зараз Асканія-Нова не функціонує як заповідник. Якщо тут перестане бути заповідний режим, то тут попросту почнуть будувати маєтки. Бо природа тут гарна, місця тут цікаві, відповідно Дніпро недалеко. І я не здивувався б, якби яка-небудь багата людина побудувала б сюди дорогу, поставила б палац на березі Дніпра і розважалася б собі тут.

Просто рано чи пізно, якщо людина не буде турбуватися про природу, ми залишимося в компанії на планеті лише з тарганами, щурами, блохами й вошами. І все. А все інше може зникнути. Але при цьому набагато раніше зіпсується якість повітря, не буде нормальної чистої води. Я вже не кажу про такі улюблені народні розваги, як збір грибів, полювання, рибалка. Про це теж мови немає.

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

Лука, Тарган, Береза, щур

Читайте ще