Проводжаємо іноземного тренера та говоримо про його внесок, залишений біля керма неостаннього представника Премʼєр-ліги.
У червні 2025-го “Кривбас” сповістив про призначення Патріка ван Леувена та підкріпив ставку на коуча трирічним контрактом. Зараз надворі жовтень 2026-го й за своєю суттю нідерландець провів на посаді півтора сезони.
Ситуація не тягне на звільнення через результати (про це поговоримо в підсумку) — так, криворіжці невдало стартували, звалилися на останній рядок, проте все ж мають у запасі кілька матчів, впродовж яких можуть ледь не суттєво покращити картинку в турнірній таблиці.
Всі знають — перевага ван Леувена полягає в тому, що він уміє реагувати на дистанції, витискати максимум із наявного матеріалу та таким чином поступово додає. Фахівець забезпечив кредит довіри не тільки у відносно недалекому минулому (красномовним прикладом послужить період в “Зорі”), а й власне на вже колишньому місці роботи.
Пригадайте, що коїлося із командою після відходу Юрія Вернидуба. Здавалося, що все обернеться гучним крахом, — за тренером послідував цілий список гравців,
— але падінням, яке простежувалося у випадку умовної “Олександрії”, не запахло й близько.
Ще тоді ми розмірковували про те, що за сприятливих обставин союз із Патріком дозволить провернути фінт, як із луганцями, й збудувати у Кривому Розі їхню версію “2.0”. На словах рецепт успіху мав дуже простий вигляд, але в реальності вимагав чимало терпіння — відібрати найкращих виконавців із наявних та спробувати їх розвинути. Приємно, що частка правди в наших прогнозах дійсно справдилася.
Втім, не забігатимемо, а розкладемо все по поличках, дамо оцінку пройденому етапу й попрощаємося з іноземцем. На що він заслужив?
Ван Леувен знову порадував гнучкістю з обоймоюЩе раз — влітку 2025-го “червоно-білі” розлучилися одразу з одинадцятьма футболістами, серед яких найпомітніші — Олександр Романчук, Денис Кузик, Андрій Понєдєльнік та Хрвоє Ілич. Решта персонажів також котувалася, — хтось нижче, хтось вище, — та загалом до цього формувала й так дещо обмежений ростер.
А тепер уявіть собі: ви приймаєте колектив, з якого випала частина пазлів, та мусите швидко реагувати, щоб не розвалитися зовсім (до того ж,
у міжсезоння втрачаєте Ігоря Твердохліба, Артура Микитишина, того ж Бандейру та ще кількох хлопців).
Не думаємо, що це саме те середовище, біля якого вишикується черга з охочих потрудитися на містку; показово, що ті чи інші спеціалісти відмовилися навіть від вже згаданої нами “Олександрії”, що фінішувала на престижній срібній сходинці Премʼєр-ліги й претендувала на єврокубки. А ван Леувен погодився на свою авантюру й з нею впорався.
Коли ми говоримо про комплектацію складу, то не маємо права оминати фігуру Володимира Баєнка. Генеральний директор потурбувався про те, щоб нікуди не втік Глейкер Мендоса, привіз Андрусва Араухо, Карлоса Парако та ще двох-трьох новачків, що, як наслідок, допомогли (наприклад, Бара Ліна не запишеш у провали).
Водночас ми не збираємося когось аж надто підвищувати — не забуваймо, що функціонер проґавив момент із безкоштовним демаршем Івана Дібанґо (он людина віддала три асисти проти “Ліверпуля” в ЛЧ), та і трансферну політику не завжди назвеш змістовною. Це ж не лише в нас інколи витала думка, що “Кривбас” тупо набрав тих, до кого зумів дотягтися,
з розрахунком, що хтось десь “вистрелить” та принесе дивіденди?
Патрік вкотре продемонстрував, що знає, як наділити команду сенсами — отримав у розпорядження “кашу”, але прикрасив її родзинками, горіхами й медом. Оʼкей, є легіонери, придбані за копійки? Нічого, наведемо порядок в їхніх головах та змотивуємо — мовляв, ви постарайтеся, а клуб не стане чіплятися, а навпаки послужить непоганим трампліном.
Володимир Вілівальд, Олександр Кемкін, Ярослав Шевченко — годяться у когорту молодих українців, котрим нідерландець дав карʼєрний поштовх чи породив упевненість для подальшого прогресу. Для порівняння — за Вернидуба Вілівальд встиг зіграти два поєдинки, Шевченко — сім, а “Карпати” розчарувалися в Кемкіні, після чого останній (хоч і з помилками) все одно знайшов себе в Дніпропетровській області.
Словом, занесемо цей пункт в очевидний плюсик — наставник підтвердив, що, як і в “Зорі” (чи тель-авівському “Маккабі”, просто наш фанат не дивився у той бік), спроможний зліпити щось осмислене, вдихнути в нього життя та змусити бігти вперед.
Ван Леувен монетизував “Кривбас”Ван Леувен легко піднесе “кейси” Глейкера Мендоси,
Андрусва Араухо та Карлоса Парако в якості особистої перемоги.
Дивіться: за Вернидуба венесуельський вінґер видав 1 гол в 5 зустрічах, а от в нову епоху — 11+12 в 28 появах на полі; розкрився в атаці, відвантажив покер “Динамо”, виріс у грізну бойову одиницю, зрештою удостоївся звання найкращого гравця сезону УПЛ, зокрема, за системою “гол плюс пас”.
Регалії — це круто, але куди вражаючі 3 мільйони євро, які заплатив “Шахтар”; виходить, що тренер причетний до найбільш дороговартісного продажу криворіжців й із ним ще довго асоціюватиметься. Причому ця історія на перспективу: от вдалося нападнику засмутити ПСВ та АЕК, й усі миттю згадали, хто його “хрещений батько”. Це потужна реклама, що ще й допоможе деінде працевлаштуватися.
Або Араухо — за якийсь рік перетворився на претензійного опорника, готового “випалити” відповідну зону, видряпати мʼяч та адресувати передачу під потенційно небезпечний удар. “Полісся” відвалило 2 мільйони євро та навряд чи шкодує про скоєне — хавбек ще не влився у роздягальню, втім, кльово відпахав у боротьбі з “Шахтарем” (2:0) та “Динамо” (3:
1). Для ще яких вивісок купуються такі “бульдоги”?
Карлос Парако? Приніс 8+3 в червоно-білих кольорах й трансформував цю статистику в 1 мільйон євро — тут уже розщедрився “Харків”, якому центрфорвард, між іншим, забив у серпні 2025-го (2:0). Сьогодні ж виконавець додає під керівництвом Младена Бартуловича — вже відзначився проти “Калинівки” (кубок України), “Оболоні”, “Буковини” та “Чорноморця”.
4 мільйони євро для “Кривбаса” — гідний доробок й тут є елемент присутності менеджера. “Якби я не розкрутив підопічних, то ви б не поповнили бюджет” — вбивчий аргумент, якщо б хтось взявся сперечатися із Патріком.
Ван Леувен підтвердив очікування й у цьому немає нічого поганогоУ 41 матчі нідерландець зафіксував 17 перемог, 11 нічиїх та 13 поразок. Повноцінна кампанія 2025/26 підсумувалася сьомою позицією УПЛ (48 очок), “Колос” утік на один заліковий бал, “Харків” — на три.
Й це цілком прийнятний показник, який прогнозувався ще на початку дистанції. Що насправді добре, бо, повторимося, у перші дні після прощання із Вернидубом над “Кривбасом” згущувалися інформаційні хмари та передрікали всіляке.
Не обовʼязково розпад, але точно різке пониження результатів через втрату футболістів.
Й коли ми розмірковуємо про турнірне положення та очікування, то насамперед маємо на увазі самого ван Леувена. От він прийшов й більшість експертів зупинилася на думці, що з командою все буде в порядку — є минулий позитивний бекґраунд, та і тренер хотів реанімуватися після невдачі з “Харковом”.
Тому “Кривбас” у статусі середняка — це “ок”. Колектив не повторив вихід до єврокубків ще за попередника (туди в розіграші 2024/25 проскочило “Полісся”), не мав особливих підстав далі сподіватися на щось подібне, влаштував перебудову та завдяки Патріку вправно з неї викрутився. Не думаємо, що пересічний вболівальник чекав чогось ефектнішого (тим паче конкуренти не сидять на місці та також борються за свої завдання).
Ван Леувен брав верх над такими ж середняками, вряди-годи старався боляче зачепити гранди, але не стрибнув вище голови (а як?). Коли ти в режимі постійних трансформацій, то стабільне майбутнє розмите.
А ще треба сказати чесно — в клубу та власників не все чудово в плані бюджетів — інфраструктура, від якої залежать інвестиції, у подальшому спрямовані в “Кривбас”, стирається російською навалою. Регіон страждає від численних атак й це бʼє не тільки по менталці, але й кишені — не виняток, що такий педант, як ван Леувен хотів якихось фінансових гарантій, підкріплених вливаннями в склад, але не почув правильних для себе слів, тож вирішив, що пора ставити крапку у відносинах.
Легше (й, мабуть, дешевше) домовитися з Олександром Петраковим, що радо пристане на будь-які умови (сам про це зізнався у розмові з журналістами). Стосовно Патріка, то не сумніваємося, що він себе ще десь знайде — поповнив резюме бурхливим, але важливим й продуктивним періодом.
