Normal 0 false false false RU X-NONE X-NONE /* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-priority:99; mso-style-qformat:yes; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin-top:0cm; mso-para-margin-right:0cm; mso-para-margin-bottom:10.0pt; mso-para-margin-left:0cm; line-height:115%; mso-pagination:widow-orphan; font-size:11.0pt; font-family:"Calibri","sans-serif"; mso-ascii-font-family:Calibri; mso-ascii-theme-font:minor-latin; mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-fareast-theme-font:minor-fareast; mso-hansi-font-family:Calibri; mso-hansi-theme-font:minor-latin;} Диггери досліджують підземелля, зруйновані або занедбані споруди. Це можуть бути каналізаційні колектори, підземні річки, а також покинуті військові об'єкти. Від спелеологів і спелеостологів вони відрізняються тим, що по печерах, каменоломнях і катакомбах не лазять. Диггерів цікавлять тільки об'єкти, побудовані людиною.
Засновник і лідер міжнародного і російського руху диггерів ─ Вадим Михайлов.
Після одного з перших спусків під землю Вадим почав шукати відповідний термін і натрапив на слово англійського походження «to dig», що перекладається як «копати», тобто занурюватися вглиб землі.
─ Диггерство ─ досить небезпечний рід занять, тому вважається чоловічим захопленням. Однак серед шукачів пригод дівчата теж зустрічаються нерідко. Диггерів цікавлять практично всі підземні споруди ─ бомбосховища (як занедбані, так і ті, що функціонують), підвали, підземні річки і комунікації, старі шахти, тунелі метро і метробуд. Особливий інтерес диггери проявляють до старовинних споруд і їх устрою.
У диггерів існує свій сленг. Наприклад, бомбарем або просто бомб вони назвуть бомбосховище. Вошею ─ вентиляційну шахту. Кондомом ─ протигаз. Червона шапка, червона пілотка ─ це чергова по станції в метрополітені. Шкуродер, шкурник ─ вузький отвір, пролізти через який можна лише знявши з себе все зайве. А сніжок ─ це зимовий маскувальний костюм білого кольору.
Часто «вилазки» диггерів пов'язані з порушенням правопорядку. У більшості російських «колег» (в цьому їх відмінність від іноземних)
є традиція «замилювати» або зафарбовувати свої обличчя на фотографіях (що зазвичай марно, тому що всі один одного знають) ─ щоб міліція не використовувала їх портрети у своїх цілях. Але в Україні правоохоронні органи зазвичай байдуже ставляться до проникнення диггерів в міські комунікації, якщо тільки ці проникнення не супроводжуються явними порушеннями закону і не пов'язані з очевидною небезпекою для оточуючих.
Існує думка, що об'єкти, цікаві для диггерів, є тільки у великих містах і мегаполісах, однак вона помилкова. Міста обласного та навіть районного підпорядкування іноді можуть похвалитися досить цікавими місцями.
Чи виправданий ризик?
Для того, щоб дізнатися більше про диггерів з перших вуст, ми поспілкувалися з Олександром Ясько. Він почав займатися диггерством ще на зорі цього руху, в 2004 році. Але вже близько двох років не бере участі в вилазках. Каже, це невиправданий ризик. Наприклад, іноді для проходження рівня потрібно залізти на п'ятдесятиметрову трубу без страховки. Диггерство, за словами Олександра, ─ це рух, схожий з квестами.
Загони диггерів поділяються на команди і беруть участь у змаганнях.
Ось як це відбувається. Збираються люди, зазвичай 5 осіб. Сідають в авто, в кожному з яких ноутбук з інтернетом, приходить загадка від організаторів змагань: зазвичай це адреса в місті.
«Приїжджаємо туди ─ стійка або підземелля. Там щось заховано і потрібно знайти «це» для отримання наступної загадки, і таких завдань штук десять. Хто перший все зробив, той виграв», ─ розповідає колишній диггер. Такі заняття називаються «Дозор» і «Енкаунтер», тобто перегони по місту.
Спілкуючись з Олександром, кореспондент «Зачета» дізнався багато цікавих фактів про наше місто.
«На перехресті Московської та Набережної ім.Леніна є зливний колектор, там дуже сильна течія, але якщо по ньому пройти близько ста метрів, то в побачимо, що в стіні забиті два анкера і висить бампер від авто з написом" ПРОДАМ ". Існує дуже багато підземель біля колишнього кафе «Яма». На вулиці Комсомольській є старий єкатерининський колектор, якщо по ньому години 4-5 просуватися вперед, то можна пройти під усім центром міста і вилізти на книжковому ринку. Також всередині Південного мосту є хід з одного берега на інший.
Від «Метеора» під землею можна пройти до центру міста і виплисти в Дніпро. Є напівзатоплений підземний склад в районі вулиці Войцеховича», ─ розповідає екстремал.
Про пригоди диггери говорять неохоче. Просто згадують, як наступали на цвяхи, різали ноги, як падали цеглини на голову ... Не поширюються і про лідерів. Можливо, така конфіденційність пов'язана з небажанням бути виявленими силовими структурами. До того ж, Олександр зізнався, що лідери щороку змінюються.
Як стати диггером?
Як розповів наш співрозмовник, стати дигером неважко: «Спецпідготовки не проходив. Потрібно вміти користуватися ЗЗК (загальновійськовий захисний комплект), мотузкою і скелелазним спорядженням: іноді спуски під землю доходять до 30 метрів глибини. Обов'язково пам'ятати, що в підземеллях скупчуються токсичні гази, тому потрібен газоаналізатор. Але така підготовка потрібна для найважчих занурень, є місця, де можна в звичайному одязі пройти і не забруднитися».
Головна складність – вийти на слід дигерів-організаторів. У цьому можуть допомогти спеціальні сайти – такі як http://dp.en.cx.
«Я давно втратив контакти з диггерами, – каже наш інформатор, – у нас в Дніпрі як таких дуже мало, зазвичай вони із запорізькими разом лазили. Та й сидять вони всі на форумі дигерів Запоріжжя, хоча зараз вилазки іноді роблять KAVA (http://vk.com/kava_dnepr) ».
Майбутньому диггеру знадобиться: - ЗЗК (плащ): 70-80 грн.; - газоаналізатори: можна знайти від 1800 грн., середня ціна портативних газоаналізаторів 2100-3500 грн.; - рюкзак: від 200 грн.; - налобний ліхтар з декількома режимами освітлення: від 350 грн.; - звичайний потужний ліхтар: від 450 грн.; - каска з ліхтарем: від 2000 грн.; - аптечка: від 150-200 грн.; - поясна сумка: від 125 грн.; - допоміжні ножі: від 120 грн.; - каска: від 450 грн.; - карабіни: від 100-120 грн.; - «кішки»: від 1700 грн.; - затискачі: від 200 грн.; - спускові пристрої: від 60 грн.; - альтанка (страхувальна система): від 120 грн.; - мотузка (10 метрів): від 7-9 грн.; - блок-ролики: від 175 грн.; - петлі: від 45 грн.; - курвіметр: від 200 грн.; - компас: від 50 грн.; - бінокль: від 400 грн.
Влад Білий begimot.beliy @ mail.ru Карта мест, любимых днепропетровскими диггерами Просмотреть покинуті об'єкти Дніпропетровська на карте большего размера
