Прем’єр-міністр Російської Федерації Дмитро Медведєв написав на своїй сторінці у Facebook: «В Украине снова пролилась кровь. Страна в предчувствии гражданской войны. Это очень печально. Причина украинской трагедии в том, что законная власть даже не пыталась сохранить правопорядок в регионах страны, когда там начались захваты административных учреждений. Поэтому такую власть умножили на ноль. А нелегитимные правители, напротив, надеются восстановить тот порядок, который они сами цинично попрали, придя к власти в результате вооруженного мятежа».
Медведєв з іронією коментує бездіяльність Києва у зв’язку з безпорядками на сході України.
Він добавив: «Жалко людей, которые оказались заложниками бездарных политиков, которых они не выбирали, и безответственных радикалов, которые заменили собой полицию и армию. Пустоту власти заполнил хаос».
Поява озброєних людей в багатьох містах сходу України є результатом неспроможності влади навести порядок, так вважає Російський Прем’єр.
Медведєву якби «жалко людей, которые оказались заложниками бездарных политиков, которых они не выбирали,
и безответственных радикалов, которые заменили собой полицию и армию».
Якщо немає бойових дій на Україні та не має смертей, то це в Кремлі вважають слабкістю влади.
Згадаємо кривавий шлях нинішнього господаря Кремля Володимира Путіна та його васалів, одним з яких є Медведєв. Теперішній «порядок» в Росії прокладений не одною тисячею трупів.
«Бандитов, если понадобится, будем мочить даже в сортире» — це відомий вислів Путіна.
Людські втрати у другій Чеченській війні за всі роки її проведення з 1999 по 2010, складають: втрати федеральних військ — 3818 чоловік загиблими та 32 пропали без вісті (за оцінками Союзу комітету солдатських матерів. Офіційні дані про людські втрати у другій Чеченській війні занижені у двічі); втрати Чеченських бойовиків — біш 10 800 чоловік, за іншими даними 13 517 вбитих бойовиків; втрати мирного населення — 1000 загинули за офіційними російськими даними (за оцінкою міжнародної організації «Міжнародна амністія» (2007), у війні загинуло понад 25 тисяч мирних жителів).
9 вересня був підірваний житловий будинок в Москві на вулиці Гур’янова.
Під зламами загинуло 94 людини. Через 4 дні на Каширському шосе було підірвано ще один житловий будинок. Загинуло 118 людей. Далі були вибухи в Вологодонську, Буйнакську, Каспійську.
Були чутки, що підриви організовані спецслужбами з відома Путіна для залякування росіян, підняття передвиборчого рейтингу і забезпечення перемоги на президентських виборах та збільшення фінансування армії перед вводом військ в Чечню.
23 жовтня 2002 року чеченськими терористами було захоплено глядачів (біля 800 людей) мюзиклу «Норд-Ост» в будівлі Театрального центру на Дубровці (Москва). Після 4 діб після захвату, була проведена операція із застосуванням спеціального газу. В результаті операції були знищені всі терористи і звільнені заручники. Загинуло 174 людей. Пізніше деякі заручники та родичі загиблих пред’явили претензії до влади, стосовно ходу перемовин, операції по визволенню заручників, надання допомоги, розслідування та інших обставин. Власті були звинувачені в неналежній організації безпеки заручників і повній скритності всіх обставин операції та загибелі людей.
«Эти люди погибли не в результате действия газа,
потому что газ не был вредным, он был безвредным, и он не мог причинить какого-либо вреда людям. Люди стали жертвами ряда обстоятельств: обезвоживания, хронических заболеваний, самого факта, что им пришлось оставаться в том здании. И мы можем сказать, что во время операции не пострадал ни один заложник» — Володимир Путін, 20 вересня 2003 року.
Регіональна суспільна організація «Норд-Ост» подала на Путіна в суд, звинувативши його в брехні, але російський суд позов не прийняв.
В 2003 році прослідували вибухи на 1-й Тверській-Ямській вулиці в Москві і на рок-фестивалі «Крылья» в Тушино (Москва). Загинуло 20 людей.
6 лютого 2004 року пролунав вибух в московському метро. Загинуло 43 людини.
24 серпня 2004 року практично одночасно вибухнули в повітрі два літака: літак Ту-134, який здійснював рейс Москва-Волгоград і літак Ту-154, який здійснював рейс Москва-Сочі. Обидва літаки вилетіли із московського аеропорту Домодєдово. На борту літака Ту-134 знаходились 34 пасажира і 9 членів екіпажу. На борту літака Ту-154 було 38 пасажирів та 8 членів екіпажу.
31 серпня 2004 року пролунав вибух біля московського метро на станції «Рижская».
Загинуло 9 людей.
1 вересня 2004 року в місті Беслані (північна Осетія) у школі № 1, здійснений захват заручників. Більше двох діб терористи утримували в замінованому приміщенні більше 1100 заручників (діти, їх батьки та вчителі). В результаті цих подій загинуло 334 людини, серед них 186 дітей. Поранення отримали 728 заручників, також 55 співробітників ФСБ, міліції та військових.
Хто віддав наказ штурму і чому дії військових призвели до такої кількості загиблих замовчується.
Путін перемовин з терористами та сепаратистами не веде. Він діє жорстоко не зважаючи на людські втрати.
Перелік смертей можна продовжувати довго. Кількість загиблих в Російській Федерації, де «поважають закони демократії та піклуються про кожну людину» можна лічити тисячами людських житів і більшість з них це мирні жителі.
Всі пам’ятають Російсько-Грузинську війну з її жертвами, не кажучи про нахабне захоплення нашого Криму. Якби почались військові дії невідомо скільки тисяч Українців могли б загинути… І це все відбувалось і відбувається при правлінні Путіна-Медведєва.
Таку демократію «по россєйськи» нам пропонують Путін і Медведєв?
