Аграрії Дніпропетровщини посіяли понад 60% ранніх ярих
культур на площі 196 тисяч гектарів (з них 180 тисяч — ярий ячмінь). За словами
директора департаменту агропромислового комплексу, розвитку сільських територій
та ринкового середовища Дніпропетровської облдержадміністрації Вадима
Удовицького, посівна кампанія в області має пройти чітко в оптимальні строки,
бо заздалегідь підготовлено матеріально-технічну базу. В лабораторіях
сільськогосподарської інспекції перевірили 66 тисяч тонн насіння.
Паливно-мастильними матеріалами Дніпропетровщина забезпечена на 96%.
Агропідприємствам області потрібно 110 тисяч тонн мінеральних добрив, але поки
що їх є лише 84% необхідної кількості, адже ціна на них цього року здорожчала у
3—4 рази.
Із середини квітня — після завершення посіву ранніх зернових
— аграрії саджатимуть овочі, зокрема й картоплю — нею охоплять 52,4 тисячі
гектарів, а на 36,5 тисячі гектарів висадять решту овочів. Водночас
засіватимуть 340,8 тисячі гектарів кукурудзою на зерно та 430,2 тисячі гектарів
соняшнику. А вже у травні планують засіяти 4,2 тисячі гектарів гречки.
Загалом
в області посівна охопить площу майже 1156,3 тисячі гектарів.
Як зазначив директор Інституту зернового господарства
степової зони НААН Анатолій Черенков, погодно-кліматичні умови сприяють
дніпропетровським аграріям. На його думку, головне — в оптимальні строки
посіяти ранні ярі зернові й зернобобові. Це стосується саме ячменю, гороху та
вівса. Адже ці культури формують максимальний урожай, коли їх закладають у
землю на необхідній глибині за температури ∂рунту +5, +7 градусів. При цьому
формується найбільш розвинена коренева система. Якщо в строки не вкластися, то
кожен день знижує врожай на 1,5—2 центнери.
ОФІЦІЙНО
За даними Міністерства аграрної політики та продовольства
України, на 1 квітня посіяно ранніх зернових культур на площі 1,5 мільйона
гектарів, або 60% прогнозу (торік — 2,2 мільйона гектарів). Пшениця зайняла 104
тисячі гектарів, або 77% (у 2014-му — 140 тисяч), ячмінь — 1,1 мільйона, або
57% (торік — 1,7 мільйона гектарів), овес — 133 тисячі гектарів, або 54%
(у 2014-му — 216 тисяч), горох — 134 тисячі, або 86% (торік
— 164 тисячі).
Найбільші площі засіяли господарства Дніпропетровської,
Запорізької, Одеської, Харківської, Херсонської, Хмельницької та Миколаївської
областей. Тамтешні показники — в межах 55—93%.
У 10 областях розпочали сіяти цукрові буряки. Вже посіяно 37
тисяч гектарів, або 12% прогнозу (торік — 179 тисяч гектарів).
Підживлення озимих культур на зерно проведено на площі 6,8
мільйона гектарів, або 86% прогнозу (у 2014-му — 7,1 мільйона гектарів).
Повністю підживили посіви у Вінницькій, Хмельницькій, Чернігівській, Волинській
та Івано-Франківській областях. Готовність на 70—90% — в Одеській,
Миколаївській, Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській та Херсонській
областях.
А ТИМ ЧАСОМ
Поля не залишаться без урожаю
Аграрії Буковини сіють ярі зернові, соняшник і навіть
саджають картоплю. Проте в семи районах області досі не знають, що буде з
озимими, покинутими «Мрією». Агрохолдинг, який переживає не найкращі часи,
продовжує лише обіцяти дати лад 28 тисячам гектарів ріллі, що орендує у
власників паїв (а їх майже 20 тисяч осіб).
— Ми не допустимо, щоб ці поля залишилися без врожаю, а
селяни — без орендної плати, — обіцяє Василь Сандуляк, виконувач обов’язків
директора департаменту АПК Чернівецької облдержадміністрації.
Весняно-польову кампанію можна було б назвати цілковито
успішною, якби не цінові коливання. «Ніколи ще сільгоспвиробникам не доводилося
віддавати за тонну аміачної селітри чотири тонни зерна», — каже Василь
Сандуляк.
Щодо посівних площ сільгоспкультур, то вони навіть
збільшились порівняно з минулим роком за рахунок ярого клину. Озимі зійшли
добре на 47,3 тисячі гектарів. Їх є чим підживлювати — сільгосппідприємства
краю цілковито забезпечені міндобривами, а також засобами захисту рослин.
Проблема виникає з пальним, якого в наявності — половина від потреби. Але немає
підстав сумніватися, що весняні польові роботи пройдуть в оптимальні
агротехнічні строки. Наразі агроформування області забезпечені високоякісним
посівним матеріалом, який пройшов перевірку в державних лабораторіях. Але в
області говорять про невтішну перспективу із насінням через реорганізацію
державної сільгоспінспекції.
Світлана ІСАЧЕНКО,
«Урядовий кур’єр»
