Горе, що єднає. Вся Україна дізналася про погорільців із села Гожули. Дідусеві 72, його дружині 80 і вони залишилися у буквальному сенсі без даху над головою. Нині їм допомагають усім миром, хто грошима, хто одягом. Втім того, що є – замало. А найголовніше – погорільці бояться не встигнути відновити згорівши хату майже до зими. На попелищі побували Микола Янко та Анастасія Верітова.
На околиці села Гожули, по вулиці Квітковій, 4, як і всюди похолоднішало. Втім, температура у хаті 72-річного Олексія Чеверда та його дружини така ж, які і на подвір’ї. Бо будинку в подружжя більше немає. Наприкінці вересня пенсіонери пережили пожежу. Доки їздили в Полтаву в справах, а за дві години будинку не стало. Усе, що залишилось після пожежі та роботи рятувальників, – для життя непридатне.
Олексій Олексійович проводить екскурсію своїм господарством, на щастя, окрім будинку має невеличку будову, яка хоч і погано, але опалюється. Там родина і переживає горе.
Підтримують стареньких усім миром. Олексій Олексійович говорить: приїздили з допомогою навіть із Києва та Дніпропетровська.
Нині спільними силами відбудовують хату, майже відновили дах. Головне – встигнути до морозів.
Жителі села та сільрада зібрали для пенсіонерів гроші, речі, меблі, домовляються про безплатні ремонтні роботи. Передати допомогу із рук в руки можна і зараз.
Зараз гріються потерпілі чаєм та першими стравами. Але готують їх не звично. З жовтня кухня у погорільців майже польова – посеред двору на дровах варять борщ та гріють воду. Адже вся побутова техніка та приладдя згоріли в пожежі. Із подарунками до погорільців приїхав депутат райради Микола Балабан. Каже, балон зрідженого газу та плита обійшлися у півтори тисячі гривень.
Олексій Чеверда говорить, хату, хоч і згорілу, не покине. Йому пропонували придбати іншу. Не погодився. Адже живе тут із самого дитинства. Жартує, звідси вирушить тільки на кладовище. Та й невеличке, але господарство, не залишить.
