У Дніпропетровську комунальні служби збираються примусово стягувати борги з населення. На сьогодні за рішенням суду арештовано понад сорок квартир і більше декількох сотень машин боржників. Про перспективи українців у судах радіостанція Голос Столиці поговорила з юристом Іваном Смольним. У Київенерго повідомили, що борги киян перед компанією перевалили за мільярд гривень. Як вирішуватимуть проблему, наразі невідомо. В інших же містах країни практика така: в Дніпропетровську комунальники збираються примусово стягувати борги. За словами директора Комунального підприємства «Коменергосервіс» Олександра Потапенка, жителі Дніпропетровська заборгували постачальнику тепла понад 64 мільйони гривень. На сьогодні за рішенням суду арештовано більше 40 квартир і більше декількох сотень машин боржників. Перспективи українців у судах радіостанція Голос Столиці обговорила з юристом Іваном Смольним.
Чи можливо арештовувати рухоме і нерухоме майно за борги?
— Цілком, але тут не все так просто. Не можна просто прийти до людини додому і лише тому, що у неї борг за житлово-комунальні послуги,
накласти стягнення на її майно. Перш за все, має бути рішення суду з цього приводу. Якщо суд виніс рішення стягнути, то тоді так званий виконавчий лист відправляється у виконавчу службу, а виконавча служба вже шукає можливості безпосередньо виконати рішення суду. І однією з можливостей виконання рішення суду є накладення арешту і подальше стягнення майна, що належить боржнику.
Але знову ж таки не все так просто. Річ у тім, що законодавство України захищає людину в тому чи іншому сенсі. Припустимо, відібрати єдине житло у боржника можна лише у тому разі, якщо її борг перевищить десять мінімальних зарплат, на сьогодні це приблизно 14 тисяч гривень. А безпосередньо з машинами, холодильниками, телевізорами все трохи простіше.
Тарифи на тепло зростуть у два рази в наступному опалювальному сезоні – Галайда
Якщо борг 14 тисяч гривень – у людини можуть забрати квартиру?
— Можуть звернути стягнення на її квартиру у тому разі, якщо вона є єдиним її житлом. Якщо ж у неї є ще одна квартира, то і при меншій сумі боргу можуть звернути стягнення.
Якщо суд приймає рішення на користь позивача,
що відбувається далі?
— Суд приймає рішення, якщо боржник не виконує рішення суду, виконавчий лист відправляється у виконавчу службу, а виконавча служба відкриває виконавче провадження, і починає вживати дії, спрямовані на стягнення. Спочатку звертає увагу на майно, яке є у мешканця. Це не обов'язково житло, це може бути машина, побутові речі, зарплата, депозити і т.д. Як правило, нерухомість – це останнє, на що звертається увага.
А чи можлива така схема? Подається заява до суду, там «свій» суддя приймає потрібне рішення, квартиру оцінюють в два-три рази дешевше за її ринкову вартість, продають, 14 тисяч гривень забирають, половина грошей віддається колишньому власнику квартири, а в підсумку хтось удвічі чи тричі дешевше за ринкову вартість купує собі квартиру?
— Це стара схема, і вона працює до цих пір. Це стосується не лише боргів по ЖКГ. В основному це стосується іпотечних боргів. Але, як я казав, не все так просто: можна позбавити людину власності, але вона залишиться там жити, і житиме ще дуже довго. Тому що є інші законодавчі акти, які в разі виселення зобов'язують надати інше житло,
якщо там є неповнолітні діти, інваліди, ветерани війни. Тому гучні заяви, що заарештували 40 квартир, 150 машин – це все хвилі. У реальності це не більше ніж гучні слова.
Гаврилечко: новий закон про послуги ЖКГ написаний злодіями для злодіїв
А чи може споживач зіграти на тому, що тарифи занадто часто змінюються, і не платити?
— Тарифи не змінювалися з весни минулого року, тому казати про те, що вони нові, дещо натягнуто. Ось коли буде підвищення, тоді буде зміна тарифів. Є процедура, за допомогою якої споживача повідомляють про зміну тарифів. Вона прописана в законодавчих актах, у договорах, які повинні бути у споживача з постачальником послуги. Тому в зміні тарифу немає нічого страшного, це природний процес, особливо щодо тепла, тому що зараз тепло недооцінене. Для населення тариф на теплову енергію, на централізоване опалення, у два з половиною рази нижчий, ніж для всіх інших за рахунок того, що газ, що поставляється для виробництва теплової енергії, занижений у вартості від держави.
Тобто ви вважаєте, що за опалення потрібно платити ще більше?
— Ні, я кажу про суто економічні позиції.
Я кажу про те, що тариф штучно занижений.
Чи можуть українці в судах оскаржити підвищення тарифів?
— Теоретично, так. Практично – вкрай складно і, чесно кажучи, мені невідомі ефективні процеси, в яких ці тарифи були б оскаржені. Тариф же формується не «зі стелі». І якщо структура тарифу заповнена без порушення постанови номер 869, то дуже складно доводити, що десь щось зробили не так.
А чи є якась можливість реструктуризації боргів громадян за послуги ЖКГ?
— Звісно. Є різні інструменти реструктуризації боргів. Свого часу працював законодавчий акт, який зобов'язував постачальників житлово-комунальних послуг реструктуризувати ці борги. Але, на жаль, його дію не подовжено. Тому на даний момент усе це знаходиться в добрій волі постачальників таких послуг. Але реструктуризація можлива, і, як правило, постачальники послуг йдуть на неї. Але потрібно розуміти, що таке реструктуризація: ви укладаєте договір, яким зобов'язуєтеся свою заборгованість за минулий період виплачувати, припустимо, рівними частинами протягом року, двох або трьох. При цьому ви зобов'язуєтеся виплачувати поточні нарахування.
Раніше в ефірі радіостанції Голос Столиці аналітик громадської організації «Публічний аудит» Тарас Галайда зазначив, що Україна перейшла на європейські тарифи, але якість надання комунальних послуг так і не прийшла до європейських стандартів.
У той же час генеральний директор компанії ITT-Менеджмент Віктор Федоров вважає, що Україну чекає нова хвиля підвищення комунальних тарифів.
