Тема могильників радіоактивних відходів Придніпроського хімічного заводу знову актуальна, особливо у світлі намагань реконструкції НФС "Кайдаки", яка знаходиться нижче за течією.
Про небезпеку цих могильників розповідає в. о. начальника Головного управління Держсанепідемслужби у Дніпропетровській області Неля Салькова:
"На території Дніпродзержинська знаходився Придніпровський хімічний завод. Це підприємство займалося переробкою уранової руди, було створено у 1948 році і припинило свою діяльність у 1991 році. За 44 роки роботи підприємство накопичило понад 36 млн тонн відходів уранової руди, які знаходяться у 9 хвостосховищах на території Дніпродзержинська та Дніпропетровська. У саркофагах Чорнобильської АЕС знаходяться лише 2,5 млн тонн, тобто у нас у декілька десятків разів більше цих відходів. На двох з цих хвостосховищ знаходяться радіоактивні відходи уранової руди, вони досить небезпечні.
Після припинення діяльності на території заводу створено ряд промислових підприємств: Придніпровський гідрометалургійний завод, Придніпровський завод кольорових металів та науково-виробниче підприємство «Цирконій»,
які займають будівлі колишнього Придніпровського хімзаводу. Після 2000 року завод створює хімічну небезпеку, і у 2000 році створюється державне підприємство «Бар’єр», яке на виконання цільових програм займається саме проблемами хімзаводу, розробляє проекти по проведенню дезактивації приміщень заводу і території. На їхній баланс було передано 13 будівель хімзаводу і 9 хвостосховищ. «Бар’єр» фінансувався державою, розроблялися комплексні програми, і до 2014 року підприємство займалося цією діяльністю. Проте у 2014 році цільова програма припинила діяльність, фінансування припинилося. На початку 2016 року на виконання міжнародних угод, спільної угоди між Україною і ЄС, міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) долучилося до цієї проблеми і розробляє проект-стратегію по рекультивації території, яка належала Придніпровському хімічному заводу. До проекту підключилася і Держсанепідемслужба України. На першому етапі проекту на сьогоднішній день проводяться вимірювання гамма-фону на території будівель. По отриманим результатам будуть розроблятися пропозиції і саме проект по приведенню зазначеної території у безпечний та екологічний стан.
Повністю як планувалося, «Бар’єром» проекти були не виконані, проте була проведена велика робота. За браком фінансування, та, можливо, досвіду, робота була не завершена, виконана лише частково. На підприємстві була створена потужна лабораторія, вони проводили і моніторинг території, і хвостосховищ. Був обмежений доступ на хвостосховища. Основні заходи проведені, проте заходи по саме дезактивації приміщень заводу не завершені. Але завдяки програмам вплив на навколишнє середовище (атмосферне повітря, вплив на ґрунтові води) був мінімізований.
Якщо взяти гамма-фон по Дніпродзержинську та Дніпропетровській області, він не перевищений, у межах. Проте на території самого підприємства, звичайно, місцями досить великі перевищення. Тому на підприємство обмежений доступ, воно знаходиться під охороною.
На території заводу на сьогоднішній день знаходяться понад 40 підприємств державної і приватної форми власності. Щоб зменшити вплив на працюючих, сьогодні вживаються такі заходи, як скорочений робочий час. Цілком можливо, що після завершення етапу дослідження ці підприємства будуть виводитися з території заводу.
До проблеми долучилася навіть міжнародна організація, бо ця проблема загально екологічна. На небезпечні території заходили лише представники міжнародної організації зі спеціальним обладнанням та амуніцією для проведення вимірів. До цього долучився ряд інститутів, в тому числі, лабораторія, яка обслуговує Чорнобильську АЕС. Програма буде фінансуватися не з Держбюджету, а за рахунок міжнародних фондів.
Окрім Придніпровського хімічного заводу, ще ряд хвостосховищ знаходяться у Жовтих Водах".
