Дніпро

За що можуть засудити як президента, так і поліцейського: у Дніпрі розповіли про нюанси е-декларацій

5 лют•Дніпроград

4 лютого у Дніпрі відбувся тренінг на тему електронних декларацій, де голова правління Центру Протидії Корупції  Віталій Шабунін розповів про коло декларантів першої та другої хвилі, а також про відповідальність чиновників за порушення порядку подання декларацій, або хибні відомості в ній. Про це повідомляє кореспондент Дніпрограда, яка відвідала захід.

Першими, хто за законом повинен подати декларацію це – верхівка уряду:  Президент, Прем’єр-міністр, члени уряду, керівники держорганів та їх заступники, народні депутати та близько 7 000 суддів, 10 000 прокурорів, 11 000 слідчих. Окрім того, держслужбовці категорії «Б» і 1 500 посадових осіб місцевого самоврядування категорії 1-3, такі як: керівники структурних підрозділів міністерств та інші.

Також до цих 100 000 декларантів до першого квітня повинні приєднатися ще близько 700 000 осіб.

«Проблема в тому, що в Україні просто не існує даних про кількість держпрацівників, тому невідомо хто саме, маю на увазі реальних осіб, повинен подати декларацію і скільки всього їх має бути», - говорить  Віталій Шабунін.

Цікаво,

що незабаром, можна буде судити про чесність через набуття і розтрати депутатів місцевих рад (сільських, міських, районних тощо), військових посадових осіб ЗСУ, усіх поліцейських та посадових осіб різних місцевих установ, в тому числі і директорів КП і лікарів. З повним списком можна ознайомитись нижче.

Додамо, що посадовці повинні вказувати цінне нерухоме і рухоме майно, подарунки, грошові активи і видатки. Особливістю наразі є те, що навіть, якщо чиновник не є власником майна, але користується їм регулярно, його так само слід декларувати.

«Тепер не можна сказати власному водію: оформи на себе мою коштовну машину і залишитися без відповідальності», - говорить експерт з питань протидії корупції.

Окрім того, за законом за неподання декларацій, або за хибні відомості на порушників чекає адміністративна, чи навіть кримінальна відповідальність.

«В нас наразі найжорстокіший закон в цьому плані, адже мало де в світі такі порушення доводять до криміналу», - додає Віталій Шабунін.

Отже, за умисне неподання декларації до 1 квітня, або завідомо недостовірні відомості в них посадовець може отримати повідомлення про підозру у скоєнні кримінального злочину.

Експерти закликають звичайних людей аналізувати декларації, адже держогран, що повинен це робити, наразі не працює.

«Ви самі можете перевірити свого місцевого посадовця. Подивіться його декларацію, порівняйте з реальністю: якщо, наприклад, він вказав, що має квартиру і дешеву машину, а по-факту їздить на коштовній і живе в котеджі, ви можете подати заяву в НАБУ, де його точно перевірять і у разі реальних порушень – судитимуть», - радить експерт.

Читайте ще