Десятки радянських мозаїк, вітражів, рельєфів та об’єктів архітектури могли б бути пам’ятками та охоронятися законом. Але офіційно їх ніколи не не пропонували внести до реєстру пам’яток. У грудні Управління з питань охорони культурної спадщини починає дослідження та облік цих об’єктів. У чому проблема? Монументально-декоративного мистецтва радянського періоду немає в реєстрах, тому часто на нього звертають увагу лише після знищення. А того, хто знищив, неможливо притягнути до відповідальності. Доля цих об’єктів цілком залежить від власника. Так було зі скульптурою Ернеста Коткова “Дніпрові хвилі” біля “Апполо”. Її знесли під час будівельних робіт. Мозаїчному панно 70-х років у відділенні “Укрпошти” пощастило більше: його хотіли закрити гіпсокартоном, але під тиском громадськості залишили як є. Що зміниться? Управління з питань охорони культурної спадщини ДМР починає дослідження та облік архітектури, мозаїк, вітражів, рельєфів радянського періоду. Після цього облікову документацію передадуть в область, і якщо там ці об’єкти визнають пам’ятками, їх внесуть до реєстру.
Чому Управління не зробило цього раніше? Начальниця Управління Надія Лиштва говорить: за законом, ініціатива має йти від громадськості. Лише отримавши клопотання від ГО “Культура Медіальна”, в Управлінні змогли почати роботу. Одна з авторок клопотання Тетяна Журій розповідає, що до документу вони прикріпили список об’єктів, які пропонують до розгляду. “Всього я внесла 34 об’єкти. Хотілося всі, але я розумію, що деякі до статусу культурної цінності не дотягують, хоча й мають свою історію і шарм. Їх можуть захистити лише власники. Наприклад, це вітражна вивіска лялькового театру з Чебурашкою”. Також Тетяна говорить, що іноді неможливо відділити оздоблення від архітектурної форми. Тому кілька будівель внесли до списку повністю. Це роботи Нірінберга: цирк, Літній театр у парку Шевченка та інші. Чи врятує це пам’ятки від руйнування? Якщо якийсь об’єкт внесуть до реєстру пам’яток, його збереження стане обов’язковим для власника. Однак українські закони недосконалі, тому немає гарантії, що цей об’єкт таки буде збережено. Часто власники не несуть покарання за знищення об’єктів культурної спадщини.
